Найстаріше на Тернопільщині видання Шевченкового "Кобзаря" представили громадськості у Державному архіві Тернопільської області. Там книгу відреставрували, а постійно вона знаходиться в кабінеті україністики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
І не скажеш, що наступного року цій охайній книзі виповниться сто років. Виданий цей "Кобзар" був у Катеринославі у 1914 році. А подальша його історія – це і сталінські табори, і повернення вже у Незалежну Україну.
– Власником його була людина заможна із Кіровограда, який був вивезений в 30 роках в Красноярський край. Там ця книга слугувала як буквар, по якому вчили українську мову. Потім так склалось, що внучка цього власника, який купив "Кобзар" Шевченка, долею була закинута в Даугавпілс, а наш університет мав тісні зв'язки з Даугавпілсом. А вона працювала комендантом в гуртожитку. І от спілкувались, – розповідає ректор ТНТУ ім. І.Пулюя Петро Ясній. – Склалось так, що вона знов була змушена повернутись в Красноярський край, і вона передала цю книгу в подарунок нашому викладачу Петру Дмитровичу Кривому. І вже Петро Дмитрович передав її в дар університету.
За 99 років це видання "Кобзаря", що нині є найстаршим, за думкою архівістів, на Тернопільщині, відобразило людські долі українців і не тільки в дзеркалі історії двадцятого і двадцять першого століть. І це має вчити нинішні і прийдешні покоління, переконані власники книги.
– Ми повинні вчитися з історії нашого народу навіть на історії цієї книжки, що ми повинні бути всі разом. Україна – єдина, – каже Петро Ясній.
