Зелене місто – спільна справа. Рятувати зелені насадження Тернополя взялись місцеві науковці. Нещодавно вони надіслали міському керівництву звернення з численними підписами, згодом обговорили ситуацію з громадою, а сьогодні зустрілись і з міським головою.
Брак знань про природу визнають навіть ті, хто, здається, мав би знати про неї найбільше, – науковці. Створення комфортних умов для себе, ціною незаконно винищених насаджень – не гідно людини розумної. Міський голова Тернополя запевняє, зеленими зонами не нехтує:
– Щороку висаджується більше, ніж зрізається.
Та статистику зусилля чиновників не надто покращують. Цифри говорять про дефіцит зелених насаджень як за межами Тернополя, так і в самому місті.
– Якщо порахувати структуру і частку зелених насаджень наприклад 94-го року, коли площа міста була десь3000 га, а зараз 5 з копійками, тоді частка зелених насаджень складала 34% від загальної площі… Сьогодні частка зелених насаджень 17%, – пояснює зав. кафедри геоекології ТНПУ ім. В. Гнатюка Любомир Царик.
Місто розбудовується, а парків та скверів не більшає, кажуть науковці. До озеленення долучаються тернополяни. В дворах більшає клумб, екокутків, територій з ландшафтним дизайном, власноруч зроблених мешканцями. Це похвально, вважають і природознавці, і чиновники. Останні обіцяють відзначити таких тернополян. Але усі разом сходяться на думці: садити, як і вирубувати, не можна хаотично. Комунальники додають: обидва процеси природні. І визнають: дерева і кущі зрізають, але на це є причина. Багато рослин висаджені в один період, тому постаріли одночасно і зараз – аварійні.
– На даний час переважна частина дерев зрізаних – це ті дерева, які підлягають зрізці, бо є аварійними. На другому місці – дерева, які зносяться в зв'язку з будівельними роботами, але їх частка невелика, біля 30%, – говорить заступник начальника управління ЖКГ Тернопільської міськради Олег Соколовський.
– На сьогодні власник земельної ділянки має право робити зрізку навіть без погодження з органами місцевого самоврядування. І в більшості випадків це так і робиться. Це проблема, бо якщо раніше була передбачена за це компенсація, чи висадка інших, то тепер він може прийняти рішення самостійно, – каже міський голова Тернополя Сергій Надал.
Змінами в законодавстві на всеукраїнському рівні чи рішеннями на місцях природу треба рятувати, б'ють на сполох науковці. Там, де ми не можемо їй допомогти – не повинні заважати. Нагадують про закордонний досвід. У місті варто лишити зони дикої природи, в які втручатись не треба. Ландшафтний дизайн – дорого, тому багато території ним не охопиш. Проте не обійтись без захисних зон. Їх ціна – зсуви грунту і змиви, з якими у водойми потрапляють шкідливі речовини та сміття.
– Ми маємо таких прикладів багато. Улоговина від вулиці Тролейбусної до Серету через вулицю Миру. Раніше там були поля і та вода вся вбиралася дощова, а зараз як тече, то зносить все, дренажних систем достатніх немає. Тому нам треба як мінімум захисними зеленими зонами, якщо вони є, то не руйнувати, а якщо нема – посадити, – розповів зав. кафедри загальної біології ТНПУ ім. В. Гнатюка Василь Грубінко.
Інвентаризацію зелених насаджень комунальники вже проводять. Працювати на благо міста чиновники і науковці вирішили спільно. Екологів обіцяють включити у склад комісії по обрізці дерев, а їх пропозиції врахувати у програмі з озеленення та стратегії розвитку міста. Разом планують розробити і проект програми щодо стічних вод і порятунку Тернопільського ставу.
