Сьогодні в українських школярів – "Свято останнього дзвоника". Довгоочікуваний дзвінок пролунав і в тернопільських школах. Цьогоріч місто має більше, ніж півтори тисячі випускників і традиційно пишається медалістами. Таких – дві сотні. На урочистостях у третій школі Тернополя побувала і наша знімальна група.
Нині до рідної, третьої школи Тернополя, учні не просто сходяться, злітаються. Бо добре знають, за парти у цьому навчальному році більше не сядуть. Старші йдуть самі, малеча – під пильним наглядом батьків. На "Свято останнього дзвоника" традиційно несуть квіти. І не лише. Але аж ніяк не з порожніми руками:
– З цукерками, тому що квіти живі за день в'януть, і всі дарують квіти. Тому ми вирішили дарувати цукерки.
– Всім вчителям, чи тільки улюбленим?
– Всім.
А ще – парасолі. Дощ зіпсував погоду, та не настрій. Репетиції до свята ідуть повним ходом. Підготувались грунтовно, тому урочистості починають вчасно. На почесному місці – випускники. Дирекція ними не натішиться, з майже 90 учнів – понад 20 медалістів… З них готові брати участь першокласники… І навіть ті, хто поки не школярі… За спиною учнів – міцний тил – батьки.
Лілія Коростіль, мама школярів ЗОШ №3 Тернополя: "Я завжди стараюся бути на святах дітей. Мені дозволяє це моя професія, бо я не прив'язана до робочого місця… Завжди стараємося якось відпроситися, щоб не пропустити цікаві моменти з … життя наших дітей".
Але й ті, у кого нині день робочий, знайшли можливість відкласти усі справи.
Оксана Кікінежді, мама випускника ЗОШ №3 Тернополя: "Я сьогодні маю пари ще, піду на лекції… Я піду виконувати свої професійні обов'язки після закінчення лінійки. Але дуже і радісно, і сумно водночас. Я не можу передати свої хвилювання".
"Останній дзвінок" безперечно свято особливе. На ньому баитьки не лише за дітей радіють, а й власні шкільні роки згадують.
Лілія Коростіль, мама школярів ЗОШ №3 Тернополя: "Колись нас ставили в рамки, а зараз більше дозволяють всього… Колись нам було важко підібрати музику тощо. Зараз діти сучасні, більш комп'ютеризовані здебільшого. Звичайно відрізняється, але… емоції, почуття завжди однакові".
Незмінними залишаються слізні промови перших вчителів та класних керівників, привітання випускникам від наймолодших учнів школи… Невід'ємною частиною свята залишаються пісні і танці… І звичайно ж не обходиться без шкільного вальсу… Попереду у початкових класів – екскурсії, в учнів 9 та 11-х класів – державна підсумкова атестація, випускні вечори та вступна кампанія. Тих, кого цьогоріч не атестуватимуть, не омине навчально виробнича практика. Директор третьої школи Тернополя запевняє, його школярі були чемними увесь рік.
Степан Дудяк, директор ЗОШ №3 Тернополя: "- Чи багато нашкодили? Може парти пописали, було таке?
– Ні, в нас такого давно вже нема. В нас такого немає!"
Після шкільної лінійки – хто куди, проте у дирекції все під контролем. Вчителі твердо знають, після канікул, учні повернуться в улюблену школу з радістю.
Степан Дудяк, директор ЗОШ №3 Тернополя: "В нас в школі навчається 1028 учнів… Чи всіх відпускаєте на канікули? – Всіх відпускаємо на канікули і кажемо їм на дорогу добрі слова. Набирайтеся сил, здоров'я, трошечки засумуйте за школою і 1 вересня на урочисту лінійку перед школою ми вас чекаємо".
