Історія Міжнародного центру миротворчості та безпеки при Академії сухопутних військ України імені гетьмана Петра Сагайдачного, більше відомий як яворівський полігон знаходиться на Львівщині, займає площу понад 30 тисяч гектарів, що становить 24% від всієї території Яворівського району. Сьогодні – один з найбільших в Європі і небагатьох ще діючих полігонів в Україні, де проходять вишкіл майбутні бійці.
Яворівський полігон був створений в 1940 році на базі колишнього військового полігону Війська Польського, який тут існував до 1939 року. Під час розширення полігону звідси були примусово депортовані десятки тисяч родин, зникли з лиця землі більш ніж 170 сіл та хуторів, 12 церков та каплиць, 2 костели, 14 кладовищ, сотні культурних та історичних пам’яток, знівечели понад 40 тисяч гектарів родючих земель, садів, лісів, засипали майже півтори тисячі колодязів. Злетіли в повітря підірвані храми…Церкві Св. Михаїла у с. Велика Вишенька випала трагічна доля стати мішенню для стрільби з танків та бронетранспортерів. Вона була збудована у 1927 р. на місці, де раніше стояв дерев’яний храм. Тоді в урочистостях освячення новозбудованої церкви брав участь Митрополит Андрей Шептицький.
Мешканців виселяли в Південну Бессарабію (сучасний південь Одеської області) та прилеглі території. Хтось з них сюди повертався, ще не здогадуючись, що їх будинків уже нема. Трагедія 125 тисяч місцевих мешканців згодом ледь не обернулася іншою трагедією – знищенням самого полігону.
Його зводили як надійний щит в найзахіднішій точці Радянського Союзу, звідки у той час загрожувала найбільша небезпека. У сорокових роках в Яворівських лісах збирались українські повстанці. В радянські часи на Яворівському полігоні Сухопутних Військ України вишколювали солдатів. Уже з приходом Незалежності на території полігону проходять міжнародні навчання «Щит миру» в рамках програми «Партнерство заради миру», котрі проводяться спільно Україною та НАТО.
– Полігон має понад 300 км кв. і можливості для одночасної підготовки декількох тисяч військовослужбовців, солдатів і офіцерів різних родів військ та військових спеціальностей, понад 10 , це як мінімум, – розповідає офіцер регіонального медіацентру Міністерства оборони України Володимир Скоростецький.
А далі було свідоме знищення української армії. Чималі гроші перераховувалися на потреби бійців Внутрішніх військ та “Беркуту”, а армія залишалася у “жалюгідному стані”. Командири розповідають: бувало солдати за всю військову службу жодного разу автомата у руці не тримали, ні разу не стріляли. Усе йшло до повної деморалізації військ, скорочення чисельності. На яворівському полігоні навіть в таких умовах вдалося зберегти техніку і загалом усю інфраструктуру.
– На щастя, не встигли довести цю недолугу реформу до кінця і нам вдалось зберегти потенціал для підготовки мобілізаційного ресурсу – українських юнаків, чоловіків, які є потенційними захисниками Батьківщини. На щастя на Львівщині вдалося зберегти один з найбільших полігонів в Європі це Міжнародний центр миротворчості та безпеки при Академії сухопутних військ. Він є структурним підрозділом нашого ВИШу, який готує офіцерів для сухопутних військ ЗСУ, – каже Володимир Скоростецький.
Яворів сьогодні – найвіддаленіша точка від бойових дій в Україні, а тому, за іронією, одне із найбезпечніших місць. За кілька кілометрів – прикордонний пункт пропуску із сьогодні дружною до нас Польщею. Тут тисячі українських юнаків проходять вишкіл, щоб за першим покликом відправитись у протилежну частину України, на кордон, який був найменш захищений, бо ніхто загрози зі Сходу не чекав…
