Працювати не так, як завжди, а набагато краще. Війна в Україні змусила сільгоспвиробників бути більш гнучкими, взяти на себе відповідальність і вкласти максимум ресурсів у розвиток виробництва. Після розпаду союзу новостворені сільгосппідприємства зробили ставку на вирощені зерна. Працював ринок збуту і клопотів було менше, як з тваринництвом.
До прикладу, у Тернопільській області сільське господарство дає 30 % валового внутрішнього продукту регіону і забезпечує потреби населення області в основних харчових продуктах та потреби переробної промисловості у сировині, створює основу експортного потенціалу області, серед галузей сільського господарства переважає рослинництво, де виробляється до 66 % валової продукції і лише 34 % припадає на тваринництво, основними галузями якого є скотарство, свинарство та птахівництво. Проте останнім часом в господарствах області поголів’я значно зросло. А місцеві фермери вважають тваринництво – перспективною галуззю. Наші виробники почали успішно витісняти з ринку імпортерів.
Про те, що тваринництво – галузь перспективна, Петро Іліщук доводить на прикладі власного підприємства. Попри вирощення зернових, тут не відмовились від ферм і не прогадали. Правда для того, щоб отримати бажаний результат, довелось попрацювати. Створити належні умови для тварин, застосувати передовий досвід. Так з’явився доїльний зал.
