Різдво – це найвеличніше свято у календарному році. А у традиціях українського народу – ще й одне із найдавніших. Слово “Різдво” походить від праукраїнського “род з двох”, род – це народження, дво – з двох начал.
– Наші предки в найдавніший період вже зрозуміли, що все, що їх оточує, все живе народжене з двох начал – світлоносного світла і води. Якраз кожне із трьох свят представлене святкуванням перше свято Різдво – це Різдво сонця – небесного світила, другя свято, яке мало назву в давній період Уациля – божества місяця, це було святкування нічого начала і третє – свято Йордани, Дани – богині води, – розповідає професор кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва ТНПУ ім. В. Гнатюка, доктор мистецтвознавства Олег Смоляк.
Різдвяні свята відзначались впродовж 12 днів. Традиції, яких дотримувались наші предки, дуже схожі із тими, яких дотримуємось зараз ми.
– Тих 12 страв, тобто це була лепта кожному місяцю в році, який народжував. Страви готували на 12 полінах, кожне поліно було присвячено одній із страв. А християнська церква вже нашарувала свої вірування, підтекстувала їх під 12 апостолів.
Християнська релігія має багато спільного з дохристиянськими віруваннями наших предків. Адже і колись вони також вірували в єдиного Бога – бога неба СвАрога. Всі інші боги йому підкорялися. Дружиною Сварога була Коляда, звідси і назва обрядових пісень на її честь – колядки.
– Найдавнішою щедрівкою, яка збереглася досьогодні, це є щедрівка “Щедрик, щедрик, щедрівочка”. Сьогодні всі дуже знають мелодію щедрівки, яку поклав на 4 голоси Микола Леонтович, але в нас на Поділлі є свій варіант. Вона має таку мелодію: “Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, господаря викликати.”
А ще у давнину свято Нового року не передувало Різдву, як його ми святкуємо зараз. Не святкували його і 14 січня. Про це свідчать давні колядки та щедрівки, у яких зазвичай фігурують ранні весняні птахи. У давнину новий рік приходив із початком весни.
– Новий рік в нашій давній українській традиції його не було після Різдва, це було друге свято нічного небесного начала Уациля, свято місяця. Петро І на початку 18 століття, в 1707 році, переніс трудовий рік на календарний, переніс його з початку березня, коли наші предки всі святкували початок нового року, на релігійний рік. І тому воно нашарувалось на 14 січня.
Аби розповісти більше про Різдво, його традиції та поділитись мистецтвом коляди, у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбувся перший із циклу етнографічних концертів.
Автентичні колядки та щедрівки, християнські коляди, виконують студенти факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Гнатюка. У такий незвичний спосіб вони одночасно складають іспит з предмету народна музична творчість.
