Головна ctrichka Сліди Трипільської та Черняхівської культур, вино із Відня та парфуми із Парижу...

Сліди Трипільської та Черняхівської культур, вино із Відня та парфуми із Парижу знайшли біля Тернопільського замку

Сліди Трипільської та Черняхівської культур, вино із Відня та парфуми із Парижу – це знахідки, які вдалось відшукати під час археологічних досліджень території навколо Тернопільського замку. Кожен із цих артефактів, при подальшому дослідженні, може розповісти чимало цікавого про історію Тернополя, побут та життя його мешканців. Секрети знахідок допомагають розкривати науковці археологи, архітектори, історики. Та стикаються із загадками, відповіді на які ще доведеться пошукати.

Здавалось би, те, що місто Тернопіль засноване 15-го квітня 1540 року – беззаперечний факт. Та окремі науковці впевнені: це твердження помилкове. Підкріпити їх здогадки про те, що наше місто набагато старше допоможуть результати археологічних розкопок. Дослідження розпочали влітку цього року, зараз же фахівці підбивають підсумки зробленого. Перше, що вдалось знайти під час розкопок – оборонна стіна замку. Вона ще недокопана, вниз іде приблизно ще на стільки ж, на скільки її видно над поверхнею землі. Товщина стіни – три метри. Ця знахідка стала подарунком для тернополян до Дня міста.

На Єлисейських полях – ще один розкоп. Там вдалося знайти південно-західний кут замкових укріплень. Вже на схід іде стіна тонша – ймовірно, це добудована стіна замкового палацу. Нижче – кам’яна вимостка – очевидно тротуар – на ній знайшли кераміку трипільської культури, якій приблизно 6 тисяч років. Ось і перша загадка – звідки взялась трипільська кераміка поверх кам’яної вимостки 19 століття. Є дві версії – вона згорнута з вершини пагорба під час будівництва готелю “Тернопіль” або привезена з інших місць, коли формувальсь тераси – так звані Єлисейські поля.

Несподіванкою для археологів стали і віднайдені перед замком матеріали Черняхівської культури, а саме фібула та фрагменти кераміки, знайдені у одному із розкопів.

– Там цього не повинно було бути. Селилися вони в основному в долинах річок, а тут пагорб, який піднімався над долиною річки понад 20 метрів, причому крутий обрив з сторони річки (тоді річки, тепер озера). Плюс – з боку пологового проходив яр і тут ми маємо культурний шар Черняхівської культури, – розповідає директoр ДП “Пoдiльська aрхеoлoгiя” Богдан Строцень.

Про що говорить черняхівський культурний шар? Точно про те, що у 3-4 століття нашої ери на місці, де нині замок, дійсно жили люди. У археологів є кілька гіпотез, чому.

– Селище – але для селища місце непідходяще. Вони селилися в долинах річок, а не на таких вершинах плато, пагорбах. Друга версія – фортеця. Рельєф повністю підпадає під то, – вважає Богдан Строцень.

Ще одна із версій – могильник, або ж фортеця і могильник. Знахідки будуть ще ретельно досліджувати, аби вони моги більше розповіти про історію міста. Серед знайденого також – американський гудзик та перстень 17 століття, посуд різних періодів, дно від пляшки вина з Відня, а також пляшечка від парфумів з Парижу. Зокрема, останні дві знахідки свідчать про високий рівень життя у Тернополі.

У науковців все ще лишається чимало питань щодо призамкової території та самого замку. Серед них, до прикладу, яким був замок на різних його етапах, якими були конструкції замкових укріплень. Відповіді на ці питання планують дати продовжуючи дослідження. Наразі завдяки розкопкам встановлені зовнішні межі замкових укріплень і визначено перспективні ділянки для подальших досліджень.

– Ми не закладали пошук сенсацій. Хоча інтуїтивно я і багато однодумців схилялися до думки, що в історії нашого міста дуже багато білих плям, – каже заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.

Розкопки на призамковій території продовжать у наступному році. Дослідження заплановані також на багатьох інших ділянках центральної частни міста.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here