додому Новини На Тернопільщині сусіди будують помешкання для захисника, що втратив ноги на війні

На Тернопільщині сусіди будують помешкання для захисника, що втратив ноги на війні

494

Жителі села Виноградне Чортківського району Тернопільської області згуртувались і добудовують дім для 34-річного воїна Степана Коцюба. Так люди підтримали свого односельця, який взимку цього року втратив на війні обидві ноги і отримав поранення руки.

Джерело: Радіо Свобода

Місцеві майстри ремонтують будинок самостійно. Мешканці Виноградного і сусідніх сіл зібрали гроші на будівельні матеріали.

Дністер звивається через рідне село Степана Коцюба. Від його нового будинку до річки ‒ менш ніж сто метрів.

«Я так мрію повернутись додому і піти на рибалку. Там є лини», – говорить військовослужбовець, – каже військовослужбовець.

Але до мрії ще мусить пройти довгий шлях протезування обох ніг, операцію на руці. А ще потрібно буде навчитися ходити на протезах. Не так давно він освоював крісло колісне. Важко було навіть перевернутись і з ліжка пересісти у крісло. Нині вже вправно їздить.

«На початку тяжко було, повернутися не можеш, підсунутись не можеш. Але з часом я почав давати собі раду», ‒ говорить воїн.

Щодня йому телефонують староста села та односельці. Від початку березня, коли люди згуртувались, щоб добудувати йому хату, він знає про всі роботи, які виконують майстри. Йому розповідають про те, як і що планують робити, що вже зроблено.

Коли староста Зозулинців і Виноградне Надія Мандзюк дізналась про важке поранення односельця, то зрозуміла, що потрібно підтримати молоду людину не лише словами. Її хата розташована поруч із недобудованим будинком Коцюбів, і вона бачила щодня, як хата руйнується дедалі більше з кожним роком.

Весь час син із мамою проживали у старому домі. Василина Коцюб не могла зі своєї зарплати прибиральниці в клубі, а це було 0,25 ставки, дрібних заробітків у полі добудувати хату.

Тому селяни, дізнавшись про наслідки поранення Степана, вирішили, що самостійно відремонтують будинок. Бо дуже добре розуміли, що він на протезах не зможе жити і давати собі раду у старій глиняній оселі, де немає ніяких умов. Пересуватись у кріслі колісному чи на протезах там просто нереально.

 що мої люди найкращі
Надія Мандзюк

«Ми зорганізувалися цілим селом. 9 березня всі прийшли – і почались роботи. Викопали криницю, кинули труби для питної води, підвели кабель. Тут абсолютно нічого не було. Почали підбивати стелю. Чоловіки штукатурили стіни. Під стяжкою постелили пінопласт, сітку. Це все гроші. Люди здавали гроші – і їх одразу ж не ставало, тому що дорогі будівельні матеріали. Я з упевненістю кажу, що мої люди найкращі. Щодня працюють чоловіки, вони вже поважного віку, бо багато хлопців на війні», ‒ говорить Надія Мандзюк.

Нині 51 мешканець Зозулинців і Виноградного захищають державу у лавах ЗСУ. Багато з чоловіків з перших днів пішли добровільно. За час великої війни один воїн загинув, а ще один з березня 2022 року вважається безвісти зниклим. 51 великодній кошик зібрали люди для своїх односельців і переслали їм у військові підрозділи. Степан Коцюб поділився своїм подарунком з військовослужбовцями, які поруч із ним сьогодні лежать у військовому госпіталі у Львові. Тут на воїна очікує ще одна операція. А вже далі ‒ протезування.