Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли чотирнадцятьом тернопільським героям АТО, а на День міста 28 серпня родинам полеглих бійців на Співочому полі урочисто вручили відзнаки. Тернополяни вшанували героїв хвилиною мовчання, а під час вручення відзнак віддали належне родинам полеглих, аплодуючи стоячи.
Традиційно до Дня міста у Тернополі нагороджують городян, які внесли свій вклад у розвиток міста званням «Почесний громадянин Тернополя». Цього року, у зв’язку з трагічними подіями, список почесних громадян поповнився іменами загиблих тернополян у зоні АТО, які ціною власного життя захищали українську землю від окупантів. Їх чотирнадцять. Рідні та близькі полеглих бійців розповідають, нині важливо аби українці здобули перемогу. У цьому впевнена мати Віктора Гурняка – добровольця “Айдару”, який загинув у жовтні 2014, вивозячи поранений бійців з поля бою.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Документальний фільм про Віктора Гурняка
– Повірте, якщо сердечко вже розкраєне, розірвалось, як би там не було рана є і вона кровоточить, для мами, для бватьків це дуже важко говорити, але тішить те, що росте ось такий братик його, тішить те, що росте ось його донечка Юстинка, сестричка Олечка, невістка Іринка і ради них мені треба бути сильною. І я стараюсь, хоча дуже важко для батьків, – розповідає мама Віктора Гурняка.
Звання «Почесний громадянин міста Тернополя» посмертно присвоїли за особисту мужність і високий професіоналізм. У списку і прізвище Андрія Юркевича. Він очолював другу роту добровольчого батальйону і потрапив у засідку на Луганщині, коли із солдатами супроводжував автівки з їжею для артилеристів.
– Мені, перш за все, приємно те, що це робиться для майбутнього покоління. Чесно вам скажу, нагородження, подяки, мені чоловіка не повернуть і мою біль і рану не закриють, але, як і мій чоловік вірив, так і я вірю, що буде світле майбутнє і все це роблю, щоб люди цінували, щоб ті маленькі кнопи, які тут є, майбутні покоління знали, що люди поклали своє життя, – каже дружина Андрія Юркевича Христина Юркевич.
Тернополяни вшанували героїв хвилиною мовчання, а під час вручення відзнак віддали належне родинам полеглих, аплодуючи стоячи.
