Від понижених бордюрів і доступного транспорту — до адаптації робочих місць та поваги в суспільстві. Повернення ветеранів до цивільного життя вимагає від громад комплексної безбар’єрності. Тернопіль одним із перших в Україні ухвалив концепцію доступності і цьогоріч завершує її трирічний етап. У місті будують суцільні безбар’єрні маршрути та оновлюють тролейбусний парк. Проте чи дійсно інфраструктура та місцевий бізнес готові забезпечити рівні можливості для всіх? Аби перевірити це на практиці та виявити реальні перешкоди, телеканал TV-4 запустив проєкт «Вдома». Разом із ветеранами, владою та роботодавцями ми аналізуємо зроблене, щоб сформувати план змін на наступні роки. Усі подробиці — у нашому сюжеті.
Високий бордюр, відсутність ліфта чи вузькі двері унеможливлюють самостійне пересування містом для маломобільних людей. Аби проаналізувати, наскільки Тернопіль доступний сьогодні, телеканал TV-4 розпочав проєкт «Вдома». Щоб зрозуміти, які бар’єри потрібно усувати просто зараз, спершу аналізуємо вже зроблене. Файне місто одне із перших в Україні почало системно працювати над інклюзивністю: наприкінці 2023 року місто затвердило відповідну концепцію, а згодом долучилося до всеукраїнського проєкту «Рух без бар’єрів». Тоді замість точкових ремонтів у Тернополі почали будувати суцільні безперешкодні маршрути.
Цьогоріч облаштування інфраструктури продовжили. Безбар’єрними стали ділянки від зупинки «Центр» до ЦНАПу, тротуар між технічним університетом та поліклінікою на вулиці Федьковича, а також перехрестя Купчинського-Сахарова. Проте доступність — це не лише інфраструктура, але й транспортна доступність. Тому місто паралельно оновлює транспортний парк: на маршрути виїхали 17 нових тролейбусів «Електрон». Зараз більшість громадського транспорту Тернополя є низькопідлоговим.
Однак інфраструктурних прогалин у Тернополі досі багато. Аби виявити їх та розробити дієвий алгоритм змін, у межах проєкту «Вдома» телеканал TV-4 створив спеціальну робочу групу. За одним столом медіа зібрало представників міськради, ветеранської спільноти, ОСББ та роботодавців. Учасники обговорили конкретні перешкоди: від відсутності резервного живлення для ліфтів під час відключень світла — до високих бордюрів біля зупинок.
Окремим блоком розглянули співпрацю з підприємцями. Місто вже уклало меморандуми з двадцятьма шістьма бізнесами щодо облаштування доступних входів до комерційних закладів. Та на практиці цього часто виявляється замало. Справжня інклюзія вимагає від бізнесу не лише архітектурних змін на кшталт пандусів, а й готовності створювати рівні умови праці. Це стосується адаптації робочого місця чи гнучкого графіка. Фахівці зазначають: підприємці повинні йти назустріч ветеранам та людям з інвалідністю.
У грудні Тернопільська міська рада підбиватиме підсумки трирічного плану зі створення безбар’єрного середовища. Через заморожені державою платежі деякі об’єкти реалізувати поки не вдалося, ці роботи плнують продовжити у 2027-му році. Наразі ж фахівці формують новий План дій на 2027–2029 роки. Документ розроблятимуть з урахуванням тих практичних недоліків інфраструктури, які озвучили ветерани на засіданні робочої групи.
Які з цих ідей увійдуть до нового плану — стане відомо згодом. А вже незабаром в межах проєкту «Вдома» ветерани особисто протестують наявні та заплановані маршрути Тернополя. А виявлені перешкоди стануть основою для подальших змін, адже безбар’єрне місто починається з реальних дій.