додому культура Велика родина Лучаківських потребує вивчення

Велика родина Лучаківських потребує вивчення

974

Така вже доля великих постатей – і Володимир Лучаківський не виняток – за якийсь час для нащадків ставати монументальними, а поміж тим усі вони були людьми зі своїми сімейними історіями, звичками, вподобаннями. І в цьому розумінні про Володимира Лучаківського та його родину відомо небагато, бо тут для дослідників – майже непочатий край роботи. Останнє відкриття – оригінал свідоцтва про смерть матері бургомістра Тернополя – Антоніни Лучаківської.

Ось цей документ свідчить, що Антоніна – дружина пароха з Довжанки отця Дмитра Лучаківського – померла, проживши 75 років, від бронхіту. Документ виходить із церкви Успіння Присвятої Богородиці села Кліцько нині Городоцького району Львівської області.

Віра Стецько, завідувач відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею: "Я привезла оригінал свідоцтва смерті. Виявляється, мати Володимира Лучаківського після смерті батька переїжджає до доньки Емілії, яка була замужем теж за парохом Бачинським. І саме там, в Кліцьку, вона в 1896 році померла, похоронив її зять отець Бачинський". 

Де саме похована мама Володимира Лучаківського,- дослідникам ще належить з'ясувати, як і те, скільки ж дітей було у священичій сім'ї Лучаківських. У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею є родинний фотоальбом Лучаківських, та хто є хто на цих фотографіях – поки загадка. Достаменно відомо, що ось це – маленький Володя Лучаківський , на найближчому до вас фото – його син Тадей, а це – дружина племінника Софія. Цілком можливо, що серед цих світлин – і фото сестер Володимира Лучаківського, та ці відкриття ще чекають свого часу. А наразі відомо, каже Віра Стецько, що Володимир Лучаківський був старшим у сім'ї і мав п'ятьох сестер – Олександру, Емілію, Людвіку, Кароліну, Леонтію. Оригінали свідоцтв про народження двох із них у Довжанці під Тернополем – Олександри та Леонтії – можна побачити зараз на виставці у Тернопільському краєзнавчому музеї. А долі сестер – неабиякі.

Віра Стецько, завідувач відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею: "Людвіка – теж дуже цікава постать, берегиня роду, яка вийшла заміж за отця Левицького. Ми знаємо, що ця гілка дала дуже відомого математика Володимира Левицького, вченого-математика, іменем якого, до речі, названа одна з тернопільських шкіл. Серед сестер Володимира Лучаківського можна згадати і Леонтію та Олександру, які після смерті батька виїжджають до Львова. Займалися такими громадськими справами, теж працювали на відродження національної культури. Леонтія дуже любила кухню і, зокрема, вона видала книжку українських приписів – така українська кухня, книга".

Ще одна сестра Володимира Лучаківського – Кароліна, в заміжжі Окуневська – мама першої в Австро-Угорщині жінки-лікаря Софії Окуневської, яка закінчила медичний факультет університету у Цюріху.

Віра Стецько, завідувач відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею: "Мама – Кароліна – померла, коли було Софіїі десь років шість, і ми знаєм про ті її впертість, наполегливість, про те, як вона добивається, щоб все-таки поступити і поступає, закінчує медичний і працює лікарем".
 
А цього брезентового саквояжа носив син Володимира Лучаківського Тадей, не виключено, що колись і сам бургомістр Тернополя, каже Віра Стецько. Що точно відомо, так це те, що цього годинника Володимир Лучаківський безумовно тримав у руках, бо з відповідним написом подарував єдиному сину. Усі ці речі – від Ганни Гаврилюк, яка поселилась у Львові в будинку, де жив єдиний син Володимира Лучаківського Тадей.

Віра Стецько, завідувач відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею: "Ганна Гаврилюк, яка жила і живе в кам'яниці, вона передає час від часу, десь там на горищі в кам'яниці знаходяться ці експонати, вони знаходить, привозить нам. І зараз є ще одне джерело – це Софія Сахно, яка передає дуже нам багато матеріалів, що стосуються родини Дольницьких, які входять в оце гніздо, можна казати, дерево Лучаківських".

Якщо буде створений музей Тернополя, то в ньому обов'язково нає бути кімната, присвячена Володимиру Лучаківському, каже Віра Стецько, – експонати для неї вже є.