Україна готується до Дня Незалежності. 24 серпня відзначатимемо 24-у річницю, відколи Україна стала частиною світової спільноти, як самостійна держава. Другий рік поспіль День Незалежності доводиться відзначати зі зброєю у руках. Сьогодні за Незалежність України проливається кров її синів, як століття тому. Що потрібно, аби відстояти вільну Україну – найперше даємо слово тим, хто вже не сидить склавши руки.
Чітко визначити внутрішнього ворога по перше, тому що він є і це безперечно і набратися сили і їді до ворога. Тобто зараз нам потрібна, повірте, злість, нам потрібна зараз безмежна злість до ворога, до окупанта, нам потрібна уважність бути хитрими, як, не знаю, як щурі мабуть, виявляти біля себе того, від кого можна чекати гидоти, скажем так, бути мудрими і все таки безмежно любити і надіятись. Безмежно любити Україну, безмежно любити свій рід, свій народ. Якщо цього немає, то вся наша боротьба приречена, – вважає волонтер “Самооборони майдану Тернопільщини” Лілія Мусіхіна
Треба, щоб влада взялася за голову. Щоб бути сміливішою, щоби не сиділи там в кабінетах, як вони в кабінеті там сидят і рішають. Щоби вони всі поїхали туда на Схід і на Сході би подивилися, тоді може вони би знали що до чого робити. Хочем, щоб Україна перемогла, хочем щоб до Дня Незалежності зі Сходу наші хлопці вернулися додому, до сім’ї, до батьків, до дітей, в кого як є, – каже боєць 80 окремої аеромобільної бригади Назар Богач
Золота істина є в тому, що треба робити то, до чого, по перше, ви призначені, що ви вмієте робити і саме ідеально виконувати добре свою роботу. Просто звичайно, таяк кожен кухар, кожен пожежник, кожен міліціонер робить добре свою роботу – то запорука успіху будь якій країні. А зара всім нам треба по менше якось, скажем так, витрачати часу на якісь амбіційні такі речі, по менше там видавати, приходиться так, виділяти часу на себе, а старатися зробити справді щось таке, чим можна бути корисним в зарашній момент. Не можна сказати, що всі мають йти в волонтерство, або йти там у бізнес. Тобто всі мають робити свою роботу і, звичайно, пам’ятати про те, що є люди, які зараз набагато більше потребують, – переконаний волонтер Логістичного центру допомоги бійцям АТО Тарас Герман
На моє глибоке переконання нам потрібно лише об’єднатися. Незалежно до політичної приналежності, до матеріального становища. ми всі маємо бути разом. Бо коли ми єдині, ми непереможні. Не піддаватися ні в якому разі на ті провокації, які дуже зараз часто застосовуються всілякими силами. Наша перемога і наша мета були тільки в одному – всі разом, до перемоги і ми тоді незламні і все буде добре, – сподівається Олена Величанська, старший офіцер відділу роботи з особовим складом та громадськістю Тернопільського обласного військкомату
