У 2012 році Міністерство культури України визначило петриківський розпис елементом нематеріальної культурної спадщини України. Також цей розпис номіновано до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. На думку дослідників, петриківський розпис бере свій початок від традицій стародавніх орнаментів, які широко використовувалися в побуті українців ще за язичницьких часів. Петриківський розпис, або «петриківка» — національний бренд української культури, українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва.
Олександр Смик, начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міськради: "Петриківка – це була зимівка Конашевича-Сагайдачного. Це були вільні люди. Тому це такі вільні кольори. Запам"ятайте: лише вільна людина може дати світу якесь надбання!"
Визначальними рисами розпису, що відрізняють його від інших подібних видів малярства, є техніка виконання, візерунки, їх кольори та біле або світло-жовте тло. Наталія Малярчук внесла у свої роботи новизну – поєднала петриківський розпис і древні слов'янські обереги. Кожна картина, представлена в експозиції, пройшла дослідження енергетиків. Вчені стверджують – це справжні обереги з потужним енергетичним зарядом.
Олександр Смик, начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міськради: "Коли ви переглянете експонати, то помітите таку цікаву річ – в петриківський розпис вклинені обереги рідновірів – рідної української віри. Таке поєднання – вперше в історії мистецтва. І коли ви вчитаєтесь, то побачите, що кожна картина є оберегом чи достатків, чи сім'ї, чи здоров'я жінки, чи здоров'я чоловіка".
Нині знаменита техніка малювання перетворилася на бренд. Наприкінці січня 2013 року створили логотип «Петриківка». Його безкоштовно передали майстрам знаменитого селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції.
