“Так я є частиною місцевої спільноти християнської церкви “Хліб життя”, ми тут на базі приймали по 200 переселенців у тиждень. І зразу просто включилася у волонтерську роботу. Я пройшла навчання по арт-терапії для дітей. Іноземка приїжджала з Філіппін. Я зрозуміла, що те мистецтво, яке було до того – воно повинне трошки трансформуватися.”
Тому у спільноті почали проводити майстер-класи для дітей і дорослих, які знайшли прихисток у нашому місті. А ще, нещодавно почали організовувати творчі заходи для родин загиблих героїв.
“Ми вже навіть провели перший майстер-клас на природі кавовий. І ми зрозуміли, що це важлива сфера, де ми можемо просто впливати на суспільство таке, як воно є зараз. І зараз це дуже болить нам всім. Ми не можемо забрати ту біль, ми не можемо її відмінити – але ми можемо просто бути поручі щось зробити для них таке мінімально приємне.”
Окрім цього, у період війни Тетяна почала розмальовує гільзи. Зараз Тетяна завершує свою чергову роботу. Її виконує у стилі косівського розпису.
Вперше із такою пропозицією до художниці звернулася дружина захисника. Для мисткині це було цікавим завданням – створити із потворного – щось світле. Що ж намалювати на військовому атрибуті? Тут довго думати не довелось. На ідею художницю надихнула її учениця, американка за походженням.
Тубуси, які розмальовує художниця, волонтери продають в Україні і за кордоном. А виручені кошти – спрямовують на потреби захисників. До допомоги нашим бійцям долучаються і діти Тетяни. Ось цих героїв зліпив, уже 6-річний син художниці.
