Тернопільщина зустріла ще одного загиблого в АТО Героя – 26-річного В’ячеслава Мельника, родом із села Білокриниця Кременецького району. Хлопець був бійцем 3-го батальйону 80-ї Львівської аеромобільної штурмової бригади. На фронт пішов добровільно, розповідають рідні. 20 січня цього року загинув в Донецькому аеропорту.
Сьогодні тіло В’ячеслава привезли на малу Батьківщину. Попрощатись з кіборгом зібрались сотні людей. З прапорами, квітами і запаленими лампадками люди зустрічали кортеж і край дороги від межі з Рівненщиною до самого Кременця. Поховають Героя завтра на кладовищі у селі Жолоби після служби у храмі села Білокриниця. 27 і 28 січня в області оголошено Днями жалоби. Висловлюємо співчуття рідним, близьким та побратимам бійця.
З самого ранку на межі Тернопільської і Рівненської областей десятки людей чекають і водночас бояться побачити на власні очі вантажівку, яка прямує з Дніпропетровщини. Сьогодні вона привезе “Вантаж 200” у їх край. Додому, у село Білокриниця Кременецького району, з війни, за тисячу кілометрів, повертається 26-річний В’ячеслав Мельник.
Про смерть сина першим дізнався батько. 20-го січня, по телефону, від вбивці В’ячеслава.
– Подзвонив, каже: “Славчик, Славчик..”. А той Гіві взяв телефон і каже: “Не дзвони більше, нема твого Славчика, я його вбив”. А Саша каже йому: “Гіві, не вмирай, я по тебе приїду”, і зараз він намірений їхати, каже, що не залишить так, – розповідає дядько В’ячеслава Мельника Микола Радчук.
В’ячеслав Мельник, кіборг з позивним «Анчоус», був бійцем 3-го батальйону 80-ї Львівської аеромобільної штурмової бригади. Піти на фронт зголосився добровільно кілька місяців тому, розповідає дядько хлопця.
– Він завжди відчайдуха був. Я вже казав батькові, що з таких тільки герої і робляться, – каже Микола Радчук.
Захисника Донецького аеропорта з важким пораненням руки вивозили санітарною машиною разом з іншими пораненими, проте автомобіль потрапив під обстріл з “Градів” на виїзді з аеропорту, повідомляє сайт Кременецької райдержадміністрації. З тієї групи, йдеться там, вижив лише один боєць. Українці і досі не можуть забрати тіла усіх загиблих, серед яких, як відомо, є і наш краянин. Тіло ж В’ячеслава з допомогою волонтерів «Офіцерського корпусу» вдалось забрати і привезти на малу Батьківщину.
– Йому дали сепаратисти кольцо, цепочку його віддали назад. Випадків таких більше не було, – каже волонтер ГО «Офіцерський корпус» Іван Селедець.
Попрощатись з В’ячеславом Мельником до пам’ятного знаку у його рідному селі прийшли сотні людей. Малі і дорослі з прапорами, квітами і запаленими лампадками зустрічали кортеж край дороги з Рівненщини до самого Кременця, де сьогодні відправили панахиду.
– Дубно має 4-5 км. Ми проїжджали Дубно 1,5 години. Там людей було море, дорога від початку до кінця Дубно, на колінах всі стояли, школа.
Два дні, 27 і 28 січня, на Тернопільщині оголошено Днями жалоби. Поховають Героя завтра, після служби у храмі села Білокриниця, на кладовищі у селі Жолоби. У В’ячеслава залишилось двоє синів, чотирьох та семи років.
