Вони пережили російську окупацію, полон, втрату рідних. У Тернополі презентували книгу «Жити попри все». У ній 11 українок різних професій і з різних регіонів розповіли про пережитий травматичний досвід війни. Більше про біль, силу, пам’ять та прагнення до справедливості – далі розкаже наша Олена Чепіль.
“Холод, суцільна крига всередині мене. Аж нудить… Я думала, що страшніше вже не буде. Просто не може бути. Я помилялася”. Саме з цих рядків починається розповідь жительки Ірпеня Галини Тищенко у книзі «Жити попри все». Це збірка історій українок, які пройшли крізь окупацію, полон і насилля, але не втратили сили говорити правду. Галина пережила окупацію Краматорська у 2014-му, а у 2022-му — і місяць пекла в Ірпені.
“До нас заїхали цілі колони російських танків з усіх сторін, на нашу вулицю. Біля мого паркану зупинилися всі танки і почали обшуки всіх будинків”, – розповідає Галина Тищенко.
Невдовзі у її дім увірвалися російські солдати. Шукали «нацистів», принижували, а згодом змусили роздягтися й під дулом автомата вивели у лютий мороз на вулицю.
“Я плакала, благала, щоб він цього не робив, бо мені в онуки годиться. Але він все одно кричав на мене. Казав: “Закрий рот, бо тебе зараз вб’ю”. Потім завів додому, дуже жорстоко знущався з мене, дуже жорстоко. Гвалтування було, і гвинтівкою, і статевими органами, і руками”, – пригадує постраждала через сексуальне насильство внаслідок збройної агресії росії проти України Галина Тищенко.
Пані Галина потребувала медичної допомоги, але її не було. Вона надіялась, та з кожним днем стан здоров’я погіршувався. Наприкінці березня 2022 року Ірпінь звільнили. Відтоді жінка ділиться своєю історією, аби інші постраждалі не мовчали.
Подібні свідчення звучать і від інших ще десяти героїнь книги. Серед них — 19-річна Марина Супрун із села Ягідне на Чернігівщині. У свої 16 вона провела понад місяць у підвалі разом з односельцями — в нелюдських умовах, без води та їжі.
“В нас від задухи померло 11 людей, бо місця було по пів квадратного метра на людину. Також багато людей розстріляли. Через місяць росіян вибили наші військові. Вони дуже швидко втікали і ось так ми стали вільними”, – ділиться Марина Супрун.
Та книга охоплює не лише події з 2022, але й з 2014-го. Серед них історія 16-річного краматорського активіста Степана Чубенка. Він відкрито підтримував Євромайдан, брав участь в мітингах і не приховував своєї громадської позиції. За це юнака закатували та розстріляли бойовики.
Днями книгу «Жити попри все» презентували у Тернополі. Вона стала не лише збіркою свідчень. Це — документ воєнного часу, пам’ять про тих, кого вже немає, і дороговказ для тих, хто досі бореться зі своєю травмою. Ці історії — про біль, який завдав ворог, і про силу, яка допомагає вистояти. Авторки зуміли не лише вижити, а й поділитися досвідом, щоб інші українці знали: навіть у найтемніші часи можна жити — попри все. Усі охочі можуть прочитати книгу у вільному доступі онлайн.