Доступність поступово стає обов’язковим стандартом сучасного бізнесу. А створення безбар’єрного середовища сприймають не як додаткові витрати, а як інвестицію у розвиток. Зручний простір потрібен не лише людям з інвалідністю, а й ветеранам, батькам із дитячими візками чи людям старшого віку. На Тернопільщині вже почали створювати такі безбар’єрні маршрути, які об’єднують установи, бізнеси, громадські простори та владу. Як навіть невеликі зміни впливають на щоденне життя мешканців — далі у сюжеті.
Адаптовують простір для маломобільних груп населення, облаштовують зручні ліфти, кабінети без порогів, комфортні зони очікування та зрозумілу навігацію приміщеннями. Саме такі зміни впроваджують бізнеси та підприємці Тернопільщини в межах проєкту «Рух без бар’єрів». Це дозволяє людям з інвалідністю, ветеранам, батькам із дитячими візками чи літнім людям безперешкодно отримати послугу. І водночас робить простір зручнішим для кожного відвідувача.
“Я б це назвав елементом соціальної відповідальності бізнесу. Багато про це говорилося впродовж останніх років, зокрема під час повномасштабного вторгнення. І якраз можливість відчувати безбар’єрний простір навколо себе – це те, що сьогодні на порядку денному”, – розповідає перший заступник начальника Тернопільської ОВА Степан Куйбіда.
Серед прикладів — одна із клінік у Тернополі. Тут зробили все, аби кожен пацієнт почувався гідно, безпечно та комфортно.
“При будівництві клініки, ми врахували багато факторів для пацієнтів з інвалідністю. Розпочинаючи з того, коли пацієнти під’їжджають до клініки, тротуар, заїзд в клініку, кнопка виклику персоналу, адаптований ліфт, туалети, широкі коридори”, – ділиться власник та генеральний директор мережі медичний центрів Стефан Хміль.
У клініці пояснюють: зробити середовище доступним непросто, особливо коли бізнес існує давно. Та водночас це необхідність, адже з кожним роком зростає кількість пацієнтів, які потребують безбар’єрного простору. І саме це формує довіру серед відвідувачів та є інвестицією у розвиток.
“Я розумію ті бізнеси, які були відкриті раніше. Вже запущені процеси, їм важко перелаштовуватися, адаптуватися, проводити будівельні зміни, корекцію. Це не просто, але потрібно це робити. Адаптуватися треба на різних рівнях, не тільки в медицині, а й у всіх інших сферах”, – наголошує Стефан Хміль.
“Це не витрати, це інвестиції у майбутнє. Інвестиція в те, щоб послуга надавалася якісно та всім. Щоб кожен громадянин України, кожен мешканець Тернополя, Тернопільської області відчував себе достойним”, – підсумовує перший заступник начальника Тернопільської ОВА Степан Куйбіда.
Безбар’єрність — це нова норма, стандарт сучасного бізнесу та громади. І кожен приклад підприємства, яке долучається до змін, наближає спільний простір до того, щоб він був зручним і доступним для всіх без винятку.