6 жовтня вчителі відзначатимуть професійне свято. Жоржини, айстри і хризантеми – святкові букети, з якими учні радянської школи поспішали напередодні свята до школи. Білі фартухи і сорочечки надягали наприкінці першого тижня жовтня за указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 вересня 1965 року. День вчителя успішно прижився, і його успадкували не лише більшість пострадянських країн. У 1994 році ЮНЕСКО заснувало Професійне Міжнародне свято працівників освіти. Людей однієї із найгуманніших професій вшанували і у Тернополі.
Святково прикрашений вестибюль українського дому "Перемога", на виставкових стендах – теплі, яскраві і зворушливі малюнки школярів. Герої – гарні, добрі, розумні. Так зображають улюблених педагогів. У кожного в житті був учитель, який допоміг нам стати такими, якими ми є. Про нього згадують не лише як про доброго фахівця-предметника, але, насамперед, як про того, хто мав особливий вплив на нашу свідомість.
Сьогодні викладач Вищої духовної семінарії отець Михайло згадує кількох таких вчителів. Бабусю, що навчала правди життя не за підручниками, владику Василя Семенюка, що відіграв ключову роль у виборі професії і шкільну вчительку, яка, попри навчання, вгамовувала запальну натуру непосидючого учня.
Михайло Пастух, викладач Тернопільської вищої духовної семінарії ім. патріарха Й. Сліпого: "Була така вчителька Віра Микитівна, що лінійка десь там літала і тріскала. Я вже не пам'ятаю, так мені розказували. Був непосидющий, але я того не пам'ятаю. Я пам'ятаю, що вона була вимоглива і за це дякую. А потім ще було багато вчителів і є такі, за які я ще досі молюся, бо почуваюся боржником".
Художнього керівника "Веселих галичан" можна назвати віртуозом. Перед святковим концертним виступом музикант зізнався – на таку життєву дорогу його спрямували у школі.
Мирослав Бобчук, художній керівник фольклорного ансамблю "Веселі галичани": "Саме моя перша вчителька мене спрямувала особисто мене. Були діти, що співали, грали, але спрямувала мою подальшу долю вчителька. Вона грала на баяні, грала на цимбалах, я сам родом з Гуцульщини, і дала мені поштовх стати професійним музикантом. Цим я завдячую першій вчительці своїй".
Стати вчителем головну освітянку міста Ольгу Похиляк спонукали її наставники.
Ольга Похиляк, начальник управління освіти і науки Тернопільської міськради: "Хто головний вчитель? Життя мене вчить постійно я вчуся, в батьків вчуся і у вчителів в школі, які були прикладом і зразком, в першої вчительки, і втих, хто мене навчав далі в інституті".
У переддень професійного свята їх нагороджували за сумлінну працю, високі досягнення у навчально-виховному процесі, особистий вагомий внесок у справу виховання і навчання підростаючого покоління. Нагороди отримали і навчальні заклади.
