Відкриття "Зали Пінзеля", дводенна Всеукраїнська наукова конференція «Краєзнавча музеологія: минуле, сьогодення, перспективи», урочистості у філармонії, лекції для молоді і майстер-класи народних майстрів, виставки із фондів – так 100-річчя відзначає Тернопільський обласний краєзнавчий музей. Це найдавніший заклад культури і просвітництва у нашій області. За фасадом урочистостей – чимало проблем, найперша з яких – фінансування. Та музейники не нарікають – кажуть, працюємо для майбутнього.
Особливо радісних облич музейників під час святочної академії «Сторінкам історії поклін» у Тернопільській обласній філармонії ми не помітили, хоч були і привітання, і концерт, і грамоти працівникам. Чи не основна проблема – фінансування. Через неприйнятий обласний бюджет воно відбувається щомісяця за формулою 1/12 від минулого року. Цих грошей, каже директор краєзнавчого музею, вистачає якраз на зарплатню без затримок та на оплату комунальних послуг. Зрештою, зізнається Степан Костюк, і в попередні роки особливо не розкошували – поповнювали фонди лише подарованим, коли востаннє музей купував експонати – не пригадує.
Степан Костюк, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею: "Повірте, не лукавлю, але не пам'ятаю, тому що останніх років 10-15 держава фінансування закупівлі експонатів не проводила".
У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею – 184 тисячі експонатів. І стародруки, і живопис, і скульптура, і костюми, і документи – все потребує належних умов зберігання і реставрації. Формула "час – це гроші" працює проти них, бо що довше нема грошей, то тим швидше безцінне перетворюється на порох.
Степан Костюк, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею: "Для того, щоби тільки реставрувати кілька десятків ікон, які знаходяться у сувоях на полотні, треба десятки тисяч інвалюти, тому що реставраційна робота дуже дорога і зараз аби запросити фахівця або відправити свої роботи в лабораторію до Львова, в Київ, потрібні відповідні суми, щоби забезпечити температурний режим, бо коли розкручуємо ці ікони, обсипається левкас і ікона пошкоджується".
Культура потребує значних грошей, визнає обласна влада, та пояснює, що не лише на культуру грошей бракує, бо Тернопільщина – область дотаційна.
Валентин Хоптян, голова Тернопільської облдержадміністрації: "Ми маєм власних надходжень всього 22%. Остальне ми просимо в центральних органів влади. І, звичайно, сьогодні без допомоги, без меценатів, без об'єднання влади і бізнесу, громадськості, якщо хочете, і більше скажу, вирішити ці питання було б неможливо".
Як приклад такої співпраці Валентин Хоптян наводить облаштування і відкриття "Зали Пінзеля" у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Це, каже, поки набільш значимий захід Року культури, яким 2013-ий визначили на Тернопільщині. А ще обіцяє краєзнавчому музею, що вже цього року тут замінять вікна і встановлять нове опалення. Аби в цьому музеї, як і в інших закладах культури Тернопільщини стало тепло.
Валентин Хоптян, голова Тернопільської облдержадміністрації: "Директор музею, це я вже сьогодні вдруге тут, він мені розповів, що зимою тут буває і 6 градусів, і 12 градусів температура. Людям, звичайно, тут неуютно, працювати важко. Якщо так відверто говорити, то 90% закладів культури взагалі не опалюється в області. Тому ми поставили вже в цьому році кожному закладу культури тепло і поступово начинаєм робити ремонт, євроремонт, наводити порядок".
Музейники ж, працюючи для майбутнього, на долю не нарікають і сподіваються на краще.
Степан Костюк, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею: "Ми хоча дякуєм за те, що нас розуміють морально, а все решта облаштується. В нас є потужний науковий потенціал, який може забезпечувати наукову базу, в нас є артефакти, які можуть забезпечувати підтвердження тої чи іншої теми, тобто ми можемо працювати на перспективу, а не втрачаючи оптимізму, все ж таки віримо, що державний музей колись стане правдиво державним і фінансування забезпечене буде".
