Волонтери підняли українську армію. Про це в один голос говорять військові, які несуть службу на Сході України. Без народної допомоги, кажуть, довелось би скрутно, адже волонтери забезпечували армію їжею, одягом та технікою. Тепер цю естафету поволі починає підхоплювати держава, та на допомогу волонтерів військові сподіваються і досі. А ще передають їм велику подяку.
Завдяки волонтерській допомозі українські військові відчувають домашнє тепло та підтримку народу. Із початку АТО на своїх плечах волонтери тримали армію. Бо держава не справлялась.
– Зброю і старого взірця форму. А фактично забезпечення і продовольче забезпечення, більший тягар взяли на себе наші співвітчизники-волонтери. Дякуючи волонтерському руху, ми вистояли і перейшли в той період, коли армія почала становлюватись, – розповідає заступник командира роти по роботі з особовим складом Анатолій Калінчук.
Волонтери ремонтували техніку та збирали гроші на необхідне обладнання, забезпечували армію їжею та одягом.
– Бажано би мати два комплекти, так як боєць на передовій. Постіравшись, щоб мав у що передягнутись. Завдяки волонтерам, дехто має по два комплекти.
– Волонтери нам привозять закрутки різні, кампоти, огірочки різні закручені. Чим ми їм дуже дякуєм, бо були такі часи, що не було в нас тих самих закруток, то солдати їли каші, через силу отак брали їли, а коли приїхали закрутки, всі раді стали, що є хоч чим пообідати, – додає військовослужбовець Банкір.
Без волонтерів довелося б скрутно, хоч зараз держава частково перехоплює естафету допомоги, кажуть військовослужбовці.
– В більшості – це волонтерська допомога. Шо і харчування, ну і медикаменти в цьому числі. Звертаємся до кого можливо, і я, і хлопці, і керівництво. Дякуємо волонтерам, без них ми би пропали, дуже би тяжко було, – каже військовослужбовець Ньома.
– Волонтерський рух своїм основним завданням, як кажуть, мабуть робить не тільки те, що дає якісь матеріальні цінності, він дає іменно духовні цінності. Тому що коли волонтери привозять, солдати більше радуються не за ту банку тушонки, а тому листочку від якогось учня, якого вони в глаза не бачили. А на ньому написано “Воін, повертайся з перемогою”. Це набагато цінніше, – додає начальник інженерної служби окремої мотопіхотної бригади Андрій Галдак.
Та не зважаючи на те, що війну доводиться вести в умовах постійної нестачі, хлопці бойовий дух не втрачають.
– Мене вразив такий настрой хлопців, дійсно патріоти. Дійсно, такий настрой, я бачу, що всі будуть йти до кінця і ніхо не буде здавати. Влаштує їх, звичайно, як вони говорять, тільки перемога. Звичайно, казали, що продукти і все решта мають тільки те, що привозять волонтери, чим допомагають люди. Я б хотіла, все ж таки нагадати людям, щоб допомагали. Я думаю, що наша допомога дуже їм потрібна. І після цієї поїздки я хочу сказати, що буду ще більше допомагати хлопцям, – каже дизайнер одягу, волонтер Оксана Бачинська.
І просять не забувати про них, бо перемога повинна стати для нас спільною.
– Щоб була якась згуртованість. Щоб всі працювали на перемогу. Там у на зовсім інше життя. Деякі люди живуть тим життям, і не відчувають, що тут інші цінності. Хотілось би, щоб всі на це звернули увагу. Тоді перемога прийде швидше.
