Про збірку:
Збірка прози та поезії «Для жінок. Про жінок».
У цій збірці менше чаю і кави, а ніж у попередній. Вона в цілому дещо інша. Зріліша. Кожен вірш тут – це окремий відтінок, півтон емоцій. Але у них є багато спільного: період написання, зміст, наголоси.
Тут же і проза. Уривками, записками. Коли не хочеться римувати, а є емоція на кілька слів – тоді і виникає проза.
Для мене все це частинки мозаїки: в кожному з яких маленьке зображення загальної думки, меседжу.
Якого? Для кожного він свій. Хтось знаходить його в конкретних словах, уривках, цитатах, а хтось – між рядків.
Це не постулат, правило чи, ще гірше, аксіома. Я би сказав – поле для думок. І для кожного, хто читає, межі та кордони цього поля свої: від конкрентої сторінки до безкінечності.
