Прийшовши в адміністрацію з громадсько-політичного сектора, я зрозуміла чітко для себе, що ця совкова радянська система залишилась. Нічого не змінилось. Адміністрації потрібно переформатовувати. Вони мають нести не контролюючі функції, а допомагати громадянам жити в цій державі.
Розумію сьогодні, що зробивши такий крок, я дам приклад свідомим людям, котрі розуміють становище, яке є в нашій державі. Хочу сказати відкрито, що квотний партійний принцип є неправильним. В команду мають прийти однодумці, разом працювати і брати на себе відповідальність. Цього зараз немає.
Також сьогодні я йду з партії «УДАР». Адже усі три політичні сили, які зараз є в Україні – це і «Батьківщина», і «Свобода», і «УДАР» ( я вже не кажу про цинізм Партії регіонів, фальш партії комуністів) є неефективними. У Парламент мають зайти інші сили – молоді, прогресивні. Повинні прийматися закони, які реально будуть допомагати розвивати країну, а не нищити її до самого кінця. Тому для мене цей крок важливий. Адже я розумію, що на сьогоднішній день громадські організації набагато більше роблять для громади, ніж ті політичні партії, які існують.
Маю велику надію, що наш Президент Петро Порошенко є державцем і, напевно, чітко усвідомлює, що якщо не переформатувати вертикаль президентської гілки влади, то нічого не вийде. Адже вона зараз працює проти нього та проти держави.
Ще одне. На сьогоднішній день також розумію, що якщо молоді освічені креативні люди, які стояли на Майдані, не прийдуть сьогодні у владні кабінети, якщо вони не прийдуть на роботу, то в країні справді нічого не зміниться. Мене дуже турбує, що сьогодні в освіті, медицині, культурі працюють люди пенсійного віку. Сьогодні потрібно в Парламенті прийняти закон, який дозволить підняти пенсії і дати можливість пенсіонерам піти на заслужений гідний відпочинок. А молоді освічені люди мають прийти працювати, а не виїжджати з держави. Адже це катастрофа, коли молодь з вищою освітою – без роботи, або на біржах. Це проблема. І вона є. А як її змінити, якщо нічого не змінюється і я бачу, що нема настрою до змін серед політиків?!
Тому я йду…»
