Відома класична п'єса Гулака-Артемовського у Стригуна заграла новими фарбами і зазвучала по-новому. І навіть те, що відомі народні і заслужені артисти, за задумом, стояли за тином і мали лише окремі репліки, лише додавало інтриги. Зате як ці репліки звучали. У доброго режисера і епізодична роль – нагорода, переконують відомі артисти.
Марія Гонта, заслужена артистка України: "Та з ними працювати було одне щастя. Та ви помітили, що навіть масові сцени будував на нас, на "стариках", на пенсіонерах, бо він знав і був переконаний, що ми його не підведемо і будемо жити тим життям, яке на сцені існувало. Він – світило не лише в нашому театрі, і не лише у всьому Західному регіоні. Він – наш незрадливий друг".
Олена Коцюлим, акторка театру: "Класичні постановки, звичайно, були, але ця – така просто несподіванка для глядача і для нас, що увесь колектив, такі кольори, така вона світла, чиста до серця вистава".
Наталія Лемішка, заслужена артистка України, виконавиця ролі Одарки: "Робота з Федором Миколайовичем – то певно Бог дарує таку зустріч. У мене довго було відчуття, що я йшла по безводній пустелі і тепер мені дали напитися джерельної води. Ото в мене таке відчуття. І роль мені дуже подобається. Звикли Одарку сприймати як сварливу жінку. Та ні. Вона – турботлива мама, любляча дружина. Вона прийняла прийомну доньку. Оксанка – її прийомна дочка. І то свідчить про її доброту, людяність.
Микола Блаженко, виконавець ролі Карася: "Я як оперний співак знав, що мені багато речей потрібно зробити, а ле я скажу – такий майстер як Федір Стригун він знав, що він робить. І за 4-5 репетицій ми змогли зробити таку чудову виставу".
Значна роль у постановці вистави відводилась оркестру. Сьогоднішні диригенти Михайло Кріль і Михайло Віятик разом із покійним народним артистом України Євгеном Корницьким, який кілька днів не дожив до прем'єри, взяли цю роботу на себе.
– Ми справилися. Репетиції були зранку, вдень, з подвійною наснагою працювали. Було цікаво, тому що добрий режисер-постановник, добре тлумачення вистави. Добре було працювати під орудою Федора Стригуна, – розказав диригент Тернопільського академічного драмтеатру Михайло Віятик.
Для молодої актриси Львівського оперного Людмили Осташ, роль Оксани – перше серйозне театральне випробування. Дівчина попередньо пройшла конкурсне прослуховування. Зізнається, хвилювалась, коли починала роботу, а далі колектив прийняв її дуже добре.
– Це моя прем'єра, це – по суті, моя перша серйозна робота в театрі. Дуже було приємно і відповідальність дуже велика, але, знаєте, надзвичайно легка атмосфера, що на сцені, що за кулісами. Люди надзвичайно приємні і молодші, і старші. Легко працюється, і порадою допомагають, і підкажуть і прийняли мене, – каже випускниця Львівської Національної музичної академії ім. М. Лисенка Людмила Осташ.
Постановки "Запорожця за Дунаєм" відбуваються у два склади. Карась-Блаженко і Карась-Папуша – два різні характри, як і інші пари акторів, тому виставу варто подивитись хоча б двічі. Щира, майстерна і витончена гра народного артиста України Володимира Ячмінського по-особливому захоплює глядача. Правдивістю вражають масові сцени. Такого позиву заслуговує кожен, хто завітає на виставу.
TV-4
