92-річний воїн УПА Теодор ДячУн приїхав до Тернополя. Життя чоловіка – свідчення сили духу українського повстанця. У міському музеї політв’язнів ветеран розповів про тюремний вирок та сталінську каторгу, яку довелось пережити.
У свої 92 він пише без окулярів. Теодор Дячун приїхав до Тернополя, аби пригадати те, що сталося з ним колись. В 1949 року його арештували і посадили до однієї з камер, де зараз знаходиться музей політв`язнів.
– Пам`ятаю оцю тюрму, п’ятнадцяту камеру. Наша група працювала, один зрадник Барабаш видав нашу групу і всіх нас накрили, шість чоловік, – пригадує воїн УПА Теодор Дячун.
Вже півстоліття він мешкає у Білій Церкві, хоча родом з Тернопільщини. 15 квітня 1950 року у Тернополі Прикарпатський воєнний трибунал засудив повстанця до 25 років.
– Було 35 чоловік в одній камері, сиділи ми. Вночі на допит возили, в мене був Січук, полковник Січук, тут син його живе ще в Тернополі. Полковник Січук, а потом був полковник Данілов. Три місяці шліфували дєло, а потом три полковники судили нас. Спочатку зробили імітацію, дали розтріл вроді, а потім за 4 дні замінили на 25 років каторги, – каже Теодор Дячун.
До 1978 року упівець перебував вигнанцем у Жезказгані. Попри поважний вік Теодор Григорович часто відвідує Тернопіль, їздить і на Схід до наших захисників.
У тернопільському музеї політв`язнів упівець залишив пам`ятку, що колись саме тут у 15 камері замість розтріляти йому подарували життя. Він один з живих свідків тих подій. Теодор Дячун один із засновників Білоцерківської станиці Братства ОУН-УПА, яку нині очолює.
