Тернополянин Микола Смачило військовослужбовець 105 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Його історія — це не просто про війну, це про мужність, відповідальність і, найголовніше, — про вибір. Той вибір, який він зробив, коли став на захист своєї родини та країни.
До повномасштабного вторгнення тернополянин Микола Смачило активно займався підприємництвом: розвивав власну пивоварню та керував айті-компанією. Проте після 24 лютого зрозумів, що приєднається до лав Збройних Сил України. Це рішення прийняв без жодний вагань, адже розумів – це боротьба не лише за територію, але й за наше майбутнє та незалежність.
“Для мене особисто іншого вибору в той період не було. Чогось іншого не міг розглядати. Це було єдине рішення, яке зародилося в голові,” – розповів Микола.
Військового досвіду чоловік не мав, натомість була мотивація. Уже в перші дні повномасштабного вторгнення Микола Смачило приєднався до 105 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Півтора місяці ніс службу у Тернополі. Згодом виконував бойові завдання у Харківській, Донецькій та Сумській областях.
Плечем підтримки для Миколи стали його побратими. І навіть попри те, що це були зовсім незнайомі йому раніше люди, їх об’єднувало одне — непохитне бажання перемогти. У найскладніші моменти саме ця єдність допомагала рухатися вперед, каже Микола. Окрім цього, захисник розповідає, відчував надійний тил з боку своїх рідних та волонтерів, які невтомно допомагали. Кожен донат, кожне слово від близьких — усе це має важливе значення для бійців, каже тернополянин.
