Головна суспільство Як ворожили на Андрія тернопільські дівчата та шкодили хлопці

Як ворожили на Андрія тернопільські дівчата та шкодили хлопці

390

13 грудня, відзначають пам'ять святого Андрія Первозванного. А у ніч на Андрія, в Україні  зазвичай в українських селах проходили вечорниці. Парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Молоді люди шукали собі пару для майбутнього подружнього життя. Тернопільська молодь попри революційну ситуацію українським традиціям не зраджує. А старші залюбки діляться своїм досвідом.

Дівчата лише раз у рік, в ніч на Андрія, можуть дізнатися ім'я судженого, коли заміж вийде, чи з якого кутка молодий. Щоб відкрити ці таємниці, вдавалися вони до найрізноманітнішихї вигадок. Чимало ворожінь дійшло і до нашого часу.  

Вікторія, згадує своє ворожіння: " – Уже не ворожу. Я вже заміжня і маю дитину. Тому я вже таким не займаюся, але колись ворожила. Колись жила в гуртожитку у Чернівцях, збиралися всією групою і гадали. Вибирається, яка в тебе дата народження, у мене 3 числа. То береш три дівчини, які мають колечка на руці, і запитуєш, як звати їхнього тата. В третьої дівчини, як звати тата, так буде звати твого нареченого.

– А якщо день народження 28 числа?

– То треба 28 дівчат знайти.

Іра, згадує своє ворожіння: "- Чогось напитися солоного, поставити води під ліжко і потім має прийти суджений, дати випити води.

– Приснитися має?

– Так.  

– А подружкам такі ворожби справджувалися чи ні?

– Бабця казала, що їй справдилося, але вона, напевно інакше ворожила".

Іванка, згадує своє ворожіння: "Раніше в школі займалася таким, а зараз вже немає такої традиції. Було таке, що писали імена хлопців на листочках, згортали і під подушку клали. Зранку витягували будь-який листочок з ім'ям і вважалося, що це суджений".

Особливою ніч на Андрія була і для хлопців. Юнакам у цей вечір можна було робити що завгодно, їм усе прощали.  А хлопці на пустощі – великі винахідники.

Олег, робить збитки на Андрія: "- Ми з села Воробіївка. Різно бешкетуємо. Ми були в одної дівчини забрали браму і на дерево висадили.

– А як знімали потім?

– А ми не знаємо, ми не знімали".

Толік: "Обмащували ручки дверей зубною пастою. Коли людина не бачить, особливо в темних під'їздах".

Степан, робив збитки: " – Так, було таке, різні забави робили, невеличкі збитки робили там, де дівчата були. Вигадували, допустім, хвіртку могли відчепити там, де дівчина була, тільки не ламати. Журавлі такі були, що воду брати, то там, де заскрипіло, дівчина вважала, що може вийде заміж туди. От таке було".

Коментарі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here