додому АТО Виставку світлин загиблого в АТО фотокореспондента Віктора Гурняка відкрили у Тернополі

Виставку світлин загиблого в АТО фотокореспондента Віктора Гурняка відкрили у Тернополі

739

vlcsnap-2016-01-28-19h04m37s978Виставку світлин загиблого в АТО фотокореспондента, волонтера та добровольця батальйону “Айдар” Віктора Гурняка відкрили у Тернопільській бібліотеці №4 для дорослих. Експозиція має символічну назву – “Війна в моїй країні”. Тут представлені фотороботи автора з подій Майдану та серія знімків із життя його батальйону. Вшанувати пам’ять героя прийшли рідні, друзі, колеги та військові побратими.

Віктор Гурняк загинув у жовтні 2014 року на Луганщині. Сталося це внаслідок вибуху мінометного снаряда, коли хлопець під обстрілом вивозив поранених. В пам’яті рідних, друзів та бойових побратимів він залишився світлою та доброю людиною, яка пожертвувала своїми інтересами заради інших. Фотовиставку робіт Віктора під назвою “Війна в моїй країні” відкрили для того, аби показати, що своїх героїв ми не забуваємо.

– З Віктором ми дуже багато пригод пережили в Пластовому житті, позапластовому житті, громадському, політичному, дуже всякому різному. Можу сказати, що він був прикладом як мінімум двох речей: перше – це жертовності, він завжди десь ставив своє нижче інших. Прикладом того стало, що він фактично і весь Майдан був, і на Інститутській був. Потім зайнявся волонтерською працею. І врешті пожертвував своїм життям заради нас, заради ближніх, – розповідає друг Віктора Гурняка Назар Зелінка.

– Сьогодні ми зібралися тут, вшановуючи пам’ять людини, якої з нами немає. Але, дивлячись на усміхнене обличчя Віктора, можу сказати, що ця людина любила життя. І для того, щоб могли жити ми, сьогодні його з нами немає, – говорить волонтер Ольга Колос.

Віктор Гурняк був не лише хорошою людиною. Він талановитий фотокореспондент. На виставці представлені його роботи часу подій на Майдані та серія фото із життя батальйону “Айдар”, в якому Віктор був добровольцем.

– Віктор ставав воєнкором справжнім. Дуже багато моїх друзів, які закінчили воєнне училище військової журналістики, не стали воєнкорами. А ця людина, яка любила фотографію, любила камеру – вона стала воєнкором. Це в нього по призванню, по покликанню. Він був справжнім фотокором. Він зі своєю, розумієте, такою справжньою, творчою натурою. Треба цей кадр перезняти, не вийшло те, що він собі задумав. А це є небезпека. Це знову треба вийти на передню лінію, де хлопці кидають в беркут, беркут стріляє. Тобто все одно цей кадр треба відзняти так, як він собі задумав. Мій низький уклін батькам. Україна втратила дуже великого фотографа, – каже  воєнний кореспондент Ігор Крочак.

Віктор став прикладом для молодого покоління, зокрема для свого молодшого брата Остапа, який своїми віршами відкрив виставку.