Вже більше ста років у селі Липовляни, в Хорватії, діє парафія Української греко-католицької церкви. Храм зведений ще у 1909 році. Протягом століття церква була активним осередком українства, місцем зустрічі громади та центром збереження мови, традицій і культури. До сьогодні храм у Липовлянах збирає українців на спільну молитву.
У Липовлянах корінні мешканці українців називають "галіцияни". Бо століття тому саме з Галичини приїхали сюди переселенці. Але у слові "галіцияни" немає насмішки. Його асоціюють з побожністю, працьовитістю, економністю. Церкву у Липовлянах побудували через 15 років після того, як приїхали сюди перші українці. Сьогоднішні прихожани – це нащадки тих українців, які приїхали на початку 20 століття, і тих, що після Другої світової війни переселилися з Боснії. Зараз це вже переважно змішані подружжя.
– Парафія налічує мало людей. Таких активних сімей є 117, які підтримують контакт зі священиком. Принаймні раз в рік зустрічаються з ним і в той чи інший спосіб духовно або матеріально допомагають, – розповідає парох Української греко-католицької церкви у с.Липовляни отець Василь Крень. – Бачите, ці працьовиті бджілки наші парафіяни і утримують храм в чистоті, і храм утримують молитвенно. Вони приходять частіше і в більшому числі.
У селі Липовляни діє культурно-просвітнє товариство "Карпати". Заснував його попередній парох храму, тепер вже покійний, Ярослав Лещишин. Отець Ярослав був активним членом і радником товариства. Допоміг в організції гастролей в країнах колишньої Югославії, Україні й Польщі. За свою столітню історію парафія пройшла через немалі випробування. У злиденні часи, у часи війни в 90-тих церква лікувала поранені душі. У селі Липовляни українці не піддались асиміляції. Тепер важіль збереження традицій переподілений між церквою і культурно-просвітнім товариством "Карпати".
– Товариство гарний щабель займає. Займається і дітьми, і парафіянами, які хочуть співати, танцювати. Церква в духовному розумінні підкріплює: Літургія на українській мові, проповіді українською, катехизація дітей, які крім того, що мусять щось чути на хорватській мові, також вчать "Отче наш" на українській мові і вірування, і молитва перед причастям. І хто має бажання, то може на українській мові прочитати Апостола, – каже отець Василь Крень.
Щороку на Різдво церква організовує особливі святкування. Діти колядують, демонструють українські традиції односельчанам-хорватам. У планах парафії – подорож в Україну. Дітей повезуть у літній табір у Рівне.
