У дружній атмосфері двічі на тиждень – збираються жінки із Білецької громади. На волонтерській кухні краянки ліплять вареники, готують гречаники, зрази та багато іншого.
“Мої дівчата приносять барабольку, а ми тут вже смажимо цибульку. А з цієї бараболі будуть зрази з гречкою і капустою”.
Готують господині за старовинними рецептами, а також – переЕписами від інших благодійників. До прикладу, ось цей салат пані Ірина підгледіла у благодійниць із МАлашівців.
Спочатку господині кулінарного фронту села Біла, Тернопільського району готували для переселенців. Збирались жінки у місцевій школі, а коли почався навчальний рік – почали шукати нове місце кулінарії. Адже припиняти свою волонтерську справу не планували.
Відтак завдяки співпраці влади Білецької громади та бізнесу – волонтерська кухня працює і досі. Ресторан “Золота рибка”, який не приймає гостей із ковідних часів – нині у розпорядженні господинь “волонтерського фронту”. Тут вони готують для захисників та захисниць. Продукти для домашніх страв – звозять із різних сіл Тернопільщини. Що доставлять – із того краянки вигадають страву для солдатів. До прикладу, днями на волонтерську кухню привезли квасолю – її жінки приготували із м’ясом на вогні. Майже щодня люди телефонують із пропозиціями про допомогу та приносять продукти, гроші та усіляко залучаються до наближення перемоги.
Приготувати – одна справа. А ось де взяти тару для страв – та куди передавати готові харчі – справа за паном Іваном та його колегами.
Господині волонтерського фронту кажуть, завжди раді новим людям. Тому чекають усіх охочих допомогти – чи то продуктами – чи то додатковою парою рук.
