У другу неділя вересня в Україні вшановують роковини депортації – примусового виселення українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.
Нагадаємо, у 1944 році Радянський Союз та Польща уклали угоду про “взаємний обмін населенням”, який передбачав примусове виселення українців із Польщі, а поляків з України. Так звана «добровільна евакуація» згідно з Угодою повинна була розпочатися з жовтня 1944 року і закінчитися до лютого 1945 року. Насправді ж терміни евакуації українців продовжувались кілька разів аж до 1946 року.
“Відбувалися сцени зразка 14,15 та 16 століть, коли татарські людолови приходили на наші землі. Людей відловлювали в прямому сенсі. Село оточувалося досвіта, далі людей зганяли на майдан і далі година на збори. Кому пощастило – дві. А далі гнали на станцію – 10, 20, 30 і 40 км пішки,”- розповів Володимир Кіцак, в.о декана історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка.
За даними Українського інституту національної пам’яті, домівок позбавили понад 700 тисяч українців. Найбільше переселенців осіло на Заході України. Зокрема Тернопільщину обрали другою домівкою близько 200 тисяч мешканців Закерзоння.
