додому суспільство У Тернополі проблеми заробітчанства обговорили за круглим столом

У Тернополі проблеми заробітчанства обговорили за круглим столом

252

Позитивні та негативні сторони заробітчанства, економічні і соціальні наслідки цього явища, його правові та пенсійні проблеми обговорили в Тернополі представники влади, освіти, громадських організацій. "Заробітчанство: дві сторони однієї медалі" – таку назву мав цей круглий стіл.

Тернопільська журналістка Віра Гродецька на заробітках в Італії була три роки безвиїзно. За цей час побачила всю цю країну, перепробувала, розповідає, чи не всі можливі для нелегала роботи: і доглядальницею, і в барах та ресторанах погодинно прибирала, працювала і в столиці, і в невеличких містах, та і в найглухіших італійських селах зустрічала українок-заробітчанок. Тепер в Італії Віра Гродецька вже має легальний статус, а в заробітчанстві нічого поганого не бачить.

Віра Гродецька, журналіст, заробітчанка: "Я взагалі не бачу негативу. Я, коли їхала, я чогось чула тільки негативні історії як там тяжко, як там страшно. Насправді там не так тяжко і не так страшно, як це наші жінки розказують. Через те багато не хочуть повертатися – я би сказала 90% не хочуть повертатися. 10% повертаються через якісь обставини, можливо, через сімейні, через старість, через хворобу".

Скільки саме українців працює за кордоном, точно сказати не може ніхто. Для підрахунку послуговуються даними, що свідчать про це опосередковано.

Василь Гецько, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації: "В 2000 році офіційно у сільському господарстві Тернопільської області, це до проведення реформи, працювало близько 120 тисяч працівників найманих. Сьогодні ця цифра коливається в межах 12 тисяч. Очевидно, що люди ніде не поділися, не вимерли, люди працевлаштувалися або в малому бізнесі, хтось себе знайшов у фермерстві, а хтось дійсно поїхав за кордон для того, щоби можна було утримувати сім'ю, мати певні статки. Щорічно заробітчани пересилають величезні ресурси у Тернопільську область. Лише по офіційних каналах через банківські структури в минулому році в Тернопільську область надійшло 175 мільйонів доларів США". 

Це, каже влада, не лише інвестиції в Тернопільщину, а й стабілізація курсу гривні і цін в Україні. Заробітчани Тернопільщини, переказуючи гроші додому, стимулюють будівельну галузь області – торік у житлове будівництво було вкладено 1 мільярд 100 мільйонів гривень і левова частка цих грошей – від заробітчан. Однак негативні наслідки заробітчанства – зруйновані сім'ї та діти-фактично сироти при живих батьках – ніякими грошима не виміряєш. Держава Україна, кажуть обласні посадовці, повинна активніше сприяти дотриманню прав українців за кордоном, бо і тіло, буває, повернути на батьківщину ніяк.

Василь Кравець, начальник управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської ОДА: "В нас немає ніяких гарантій тим людям, які виїжджають. Мало того, що люди виїжджають за границю і вони не укладають ніяких договорів, тільки усний договір і вони на підставі того усного договору працюють, а потім виникають всякі проблеми, як звичайно в будь-якому суспільстві, – це і лікарняні, це і, як ми кажемо, в останню дорогу".

Підняття пенсійного віку і стажу для жінок України в ході Пенсійної реформи додали проблем і тим заробітчанкам, хто поїхав за кордон знаючи, що відповідну пенсію матиме. Зрештою, кажуть у Пенсійному фонді, Україні треба розширювати коло держав, з якими підписані відповідні угоди, хоч частково це вже зроблено.

Віра Мулявка, перший заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: "З боку держави робляться кроки сьогодні, щоб хоч трошечки ці люди мали право на пенсійне забезпечення. Укладені угоди вже на рівні держави з Болгарією, Грузією, Естонією, Іспанією, з Латвією, Литвою, Молдовою, Португалією, Чехословаччиною. Укладені угоди відносно пенсійного забезпечення з країнами СНД".

Для тих же заробітчан, хто повертається в Україну, потрібна і економічна, і психологічна, і соціальна адаптація, каже місцева влада.  
 
Василь Гецько, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації: "Сьогодні можна констатувати і той факт, що багато хто, хто повертається із заробітків, просто не хоче працювати в Україні на ту заробітну плату, яка на сьогодні дається".

Віра Гродецька, журналіст, заробітчанка: "За кордоном так тяжко ніхто не працює, як в Україні. Якщо говорять, що треба пам'ятник заробітчанам ставити, то я хотіла сказати, що треба українцям ставити, які тут залишились, через те, що жити тут просто нереально і неможливо при цих цінах, при цих зарплатах неможливо просто вижити. За домашню роботу за кордоном платять, тобто ти зробив прибирання, ти помив, попрасував, ще щось зробив – тобі за це платять. В Україні це взагалі не вважається роботою і вважається, що за це не потрібно платити".

Заробітчанка із трирічним стажем Віра Гродецька наразі в Україну з Італії назавжди повертатись не збирається.