додому суспільство У доросле життя вирушили півтори тисячі випускників

У доросле життя вирушили півтори тисячі випускників

833

Під дощем, але з атестатами. Понад півтори тисячі випускників закінчили цьогоріч 34 загальноосвітні навчальні заклади Тернополя. 200 з них стали медалістами. 1 червня головною вулицею з оркестром, разом із вчителями, рідними та друзями вони пройшли колоною  від Надставної церкви до центрального стадіону Тернополя. А там – урочистості, вітання від зіркового гостя, далі – святкування до сходу сонця.

В очікуванні колони випускників пішоходи помінялись місцями з транспортом: люди заполонили дорогу, машини – припарковані на тротуарах. Бо дійство, на яке чекають, того варте. Колона вже рухається центральною вулицею від Надставної церкви до міського стадіону. І тепер увагу привертає не різнобарв'я парасоль, а сукні випускниць. Попереду – проблискові маячки патруля ДАІ, за ним – всі решта.

Цьогоріч почесне коло стадіоном роблять більше півтори тисячі випускників. Ще чисельніша  група підтримки – вчителі, батьки, друзі.
Все це незмінно і сумлінно увіковічнюють фотографи та відооператори  А від різноманіття суконь очі розбігаються. І вже точно традиційними для випускних стало вишиване вбрання. У конкурсі вишиванок нагородили два десятки кращих.

Юлія Плюсквік, випускниця ЗОШ №22 Тернополя: "Шила мені це плаття мама. Вона постаралася, я їй дуже вдячна. Фасон, вигляд зовнішній придумували ми з нею разом. Звичайно, воно дорого обійшлося, але вишивка цього варта".

Мар'яна Павлюс, випускниця ТНВК "Школа-колегіум ім.Патріарха Йосифа Сліпого": "Найбільше я переживала за погоду. Дуже важко йти в такому гарному костюмі, боюся, щоб його не знищити, адже це дуже для мене дорогий костюм, вишитий руками моєї мами. Він мені дуже цінний".

А от пані Оксана постаралася не лише для сина-випускника, а й для усієї сім'ї. Загалом вишила 5 костюмів.

Оксана Стецик, мама випускника: "Дітям вишивала за минуле літо, а нам з чоловіком за цей навчальний рік. Можна було піти і купити. Це було легше, простіше і в принципі доступно. Але для мене було важливо вишити, щоб діти і ми всі мали своє.

Хлопці у своїх образах дівчатам не надто поступалися, проте жіноча краса все ж потребує значно більше часу.

Вікторія Крета, випускниця Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка: "Дуже довго тривали підготування, але це приємні клопоти. Мені не було важко, я знала, чого хочу".

Врешті, дорослі образи вчорашніх школярів не залишили вибору батькам. Визнати, що їх діти перестають бути дітьми, просто змушені.

Сергій Крета, батько випускниці: "Визнаю. Сьогодні зранку, коли побачив її на великих підборах, коли я її почав завозити робити зачіску, манікюр і все інше, я зрозумів, що це вже по-справжньому, не дитячі іграшки, а так, як у всіх дорослих буває. Доросліше не буває".

Він приглядається до них, а вони до нього. Ярослав Кріпиволя пригадує свій випускний.

Ярослав Кріпиволя, дядько випускника: "О, то було ще за кошового Івана Сірка. Дуже давно. Ну тоді як, на коні, з шаблею і на турка чи на того сусіда північного".

Насправді ж свій випускний пан Ярослав пам'ятає добре. Жартує, бо це свято у всі часи позитивне і щасливе. А попри таку радість ще й дружину для племінника підшукує.

Ярослав Кріпиволя, дядько випускника: "Пригледів, але кажу, то через роки 2-3 треба прийти, бо ж дівчата дивляться на тих старших".

Та дівчатам цього дня було не до кавалерів. Після урочистої частини – промов, побажань, нагородження двох сотень медалістів та випускного вальсу – випускників розважав зірковий гість – гурт "Скрябін". Далі – святкування і традиційна зустріч сходу сонця. І сподівання на те, що скоро зустрінуться знову.

Вікторія Крета, випускниця Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка: "Хочу побажати вам багато радості, щоб ви поступили у ті заклади, в які мріяли, щоб усе життя вас супроводжувала удача, щоб ви стали в майбутньому великими людьми. І щоб ми зустрічались частіше".