додому Новини Тернопіль відвідає легендарний херсонський волонтер Григорій Янченко

Тернопіль відвідає легендарний херсонський волонтер Григорій Янченко

365

Тернопіль відвідає Григорій Янченко із Херсона, який є символом нескореності міста. Незважаючи на те, що він пересувається на кріслі колісному, Григорій з 2014 активно волонтерить і зміг зібрати для ЗСУ 4 млн грн, і 600 тисяч — вже в окупації, просто на очах у загарбників.

“Ну от, я уже під’їзджаю до файного міста Тернопіль, і я молю Бога, щоб це турне було вдалим, щоб цими зборами по Тернополі, Івано-Франківську, Львову я зміг надати нашим захисникам якомога більшу допомогу для знищення ворогів”, – повідомив Григорій Миколайович на своїй сторінці.

Волонтерська діяльність дяді Гриші, як його називають у Херсоні, почалася з простого бажання допомогти українській армії у 2014-му, але як це зробити, він не знав. Підказала дружина Тамара, нині вже покійна: “Якщо не можеш нічим допомогти, бери свій візок, відро, прапорці — і вперед, збирай гроші на допомогу”. Григорій Миколайович цією порадою скористався і не тільки збирав пожертви, а й сам регулярно їздив до бійців на передову.

Окупація не змінила способу життя дяді Гриші. Він продовжував їздити по місту на електричному візку та збирати гроші на ЗСУ. Щобільше — вмикав українську музику, народні й патріотичні пісні, гімн України. За волонтера у блакитному десантному береті, який з українським прапором безстрашно пересувався містом, перехвилювалося тоді безліч людей. Але він не полишив своїх справ. Каже, що одяг, в якому херсонці звикли його бачити, спонукав продовжувати робити, те, що він робив упродовж 8 років. А часом він навіть свідомо провокував ворога. 3 липня, на свій день народження, змінив тільняшку на білу вишиванку з червоною вишивкою, а на День Незалежності 24 серпня виїжджав у червоно-чорній вишиванці. І все це — в окупованому місті, де наявність жовто-блакитної стрічки вже несла людині загрозу.

Найнеприємніше було те, що херсонські колаборанти примушували його припинити діяльність, вимкнути музику. Але він вимоги недолугих зрадників ігнорував, і з його колонки продовжували лунати українські пісні та гімн. Волонтер вважає, що патріотичним “музичним супроводом” морально підтримував херсонців. Щобільше, почувши пісні, люди готувалися до зустрічі й, коли він проїжджав через торгові ряди на ринку, кожен кидав у скарбничку гроші.