Найбільш гучною справою лютого 14-го року є вбивство В’ячеслава Веремія. Справу не можуть довести до кінця уже 3 роки. Підозрюваного у причетності до вбивства Юрія Крисіна (він обвинувачується в тому, що в складі «тітушок» бив журналіста Веремія бейсбольною битою на перетині вулиць Великої Житомирської та Володимирської 18 лютого 2014 року) суд системно звільняє з-під варти, навіть попри скоєння ним після подій Майдану ще двох злочинів.
“Цій особі інкримінується хуліганство. Справу перекваліфіковано з умисного вбивства. Обставини справи і все слідство побудоване більше на свідченні обвинуваченого. Крисіну інкримінується напад на В’ячеслава Веремія і в розумінні слідства він є також головним свідком у справі вбивства журналіста”, – говорить керівник Адвокатської дорадчої групи Віталій Титич.
В той же час, підозрюваний Крисін дав покази, що постріл з пістолета у В’ячеслава Веремія здійснив громадянин Джалал Алієв. Проте з наявних матеріалів, і з того, що видно у справі, однозначно не можна стверджувати, що це поранення смертельне, і воно призвело до смерті В’ячеслава. Правозахисниця, координатор «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак, яка стежить за розслідуванням вбивства В’ячеслава Веремія, зауважує: Крисін – досить «цікава» фігура, бо саме через нього закрили судовий процес від громадськості. У цій справі, каже правозахисниця, дуже багато питань без відповідей. Зокрема, і те, хто стоїть за Крисіним, якому системно вдається «вийти сухим із води», і кому потрібно, аби слухання відбувалися в закритому режимі.
Справа убивства В’ячеслава Веремія, як і Павла Шеремета у 2016 році, перебуває на громадському контролі Міжнародної федерації журналістів, яка спільно з Національною спілкою журналістів України проводить нині кампанію боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. За оцінками вітчизняних і міжнародних експертів рівень захищеності журналістів від фізичної агресії в Україні є неприпустимо низьким.
