Милосердні, як отець. Це гасло року Божого милосердя, у рамках якого на парафії Успення Пресвятої Богородиці, що в Тернополі на вулиці Острозького, відбулась свята місія. Тривала вона понад тиждень, проповіді читали отці-редемптористи зі Львова. На згадку про подію, унікальну для парафії, на храмовому подвір’ї встановили місійний хрест.
Свята місія тривала на парафії храму Успення Пресвятої Богородиці із другого до десятого квітня. Проповідувати запросили отців-редемптористів та сестер зі Львова. Церковна спільнота протягом тижня роздумувала над темами дару життя, ціллю християнина, божою любов’ю до людини, значенням розп’яття. Редемптористи мали зустрічі з місцевими спільнотами та молоддю. Окремі зустрічі були для чоловіків і жінок.
– В кінці цієї проповіді всі подружні пари, які були у храмі, їх було дуже багато, це можна побачити на фотографіях, відновлювали свої подружні обітниці, щоби таким чином відновити своє подружнє життя. І це не тільки молоді люди, але і ті, які вже дуже багато років живуть таїною одруження, – розповідає настоятель храму Успення Пресвятої Богородиці отець Ігор.
У суботу, в День пам’яті, парафіяни спільно молилися на Микулинецькому кладовищі.
– Оскільки рік Божого милосердя і гасло року Божого милосердя: “Милосердні, як отець”. І одним із діл милосердя – за живих і померлих молитися. І на знак цього під кінець місійної науки ми були на цвинтарі і молилися за всіх наших рідних і близьких і також за тих, хто віддали своє життя за волю України, – пояснює редемпторист отець Василь.
Закінченням святої місії став хресний хід вулицями парафії. Миряни пройшли, несучи освячений місійний хрест, по Гайовій, Замонстирського, та повернулись на церковне подвір’я. Тут на згадку про приїзд місіонарів, його встановили. Відколи церква відбудована, розповідає настоятель храму, а українська греко-католицька церква вийшла з підпілля, свята місія відбувається на цій парафії вперше. Тож хрест стане духовним нагадуванням про неї. Він, понад п’ятиметровий, оздоблений написами, кожен із яких несе певне значення.
– Останні речі – це є смерть. Всі ми знаємо, що кожен із нас є смертною людиною. Що рано чи пізно ми помремо, нас Господь покличе до себе. Після цієї смерті кожен із нас стане на Суд перед Богом, щоб здати звіт за наше життя, якими ми були, чи ми добре жили, чи погано. І, власне, ці дві речі, які є на вертикалі, небо і пекло, це ці дві речі. Я надіюся, що нікого це, що внизу написано, не чекає, адже Господь кличе нас усіх до неба, – каже настоятель храму Успення Пресвятої Богородиці отець Ігор.
– Вся наша парафіяльна спільнота з великою радістю і з глибоким трепетом душі молилася на святих місіях. Ми щиро дякуєм Господу Богу, що послав нам святих отців і сестер-місіонерів, які проповідували слово Боже через святу Євангелію, – дякує слугиня спільноти “Матері в молитві” Наталія Джус.
