Вечір напередодні Старого Нового року називають Щедрим, оскільки прийнято готувати “щедру кутю” та ” багатий стіл” після різдвяного посту. У цей період люди повинні миритися з сусідами і пробачати один одному, щоб у новий рік ввійшли з добром та миром.
– По-перше, накривався завжди щедрий стіл, у народі воно ще називається Щедрий вечір – період з 13 на 14, де обов’язково мали бути вареники, пироги, наїдки зі свинини. Вареники були не тільки як обрядова їжа у цей період, а це була така страва на якій дівчата вороржили. Начинки могли бути абсолютно різні. Гудзик – це до обновки, якщо попадалася квасоля – це до народження дитини, – розповідає етнолог, кандидат історичних наук, доцент Оксана Ятищук.
Одною із традицією на Старий Новий рік є вертеп або водіння Маланки. У Тернополі цю традицію відтворили студенти медичного університет ім. Івана Горбачевського. Охочих брати участь виявилось багато, тому у сценарій ввели додаткових персонажів, розповідає організатор вертепу Світлана Матвіїшин. Біля Ірода танцювали танцівниці, а пастушків супроводжував хор-колядників.
– Всі реально дивилися, хто кого може зіграти. Хто Ірода, хоча хлопців в нас багато. Але так, дійсно, казали: ось цю роль зіграє саме ця людина. Циганку зіграє саме ця людина, ангелів. Тобто не було такого: я поставила, а вони я те хочу, а я те, навпаки. Якраз з повагою і розумінням, – каже організатор вертепу Світлана Матвіїшин.
За українськими традиціями ранок 14 січня починається з засівання: “Сію сію посіваю. З Новим роком Вас вітаю.
Хай завжди Вам щастя л’ється. Хай добро в сім’ї ведеться! “Такими примовляннями хлопці, що ходили по хатах і сіяли пшеницю, бажали господарям дому достатку та миру у їхній оселі. Більшість традицій Старого Нового року українці відтворюють і у наш час.
