Щороку наприкінці жовтня Україна відзначає річницю звільнення від німецько-фашистських загарбників. З часу, відколи німецькі війська залишили останній населений пункт України, минуло вже 69 років. Сталось це у ході Карпатської операції, що розпочалася 9 вересня 1944 року наступом 1-ї Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.
Радянсько-німецька війна коштувала Україні понад 7 мільйонів людських життів. Впродовж неї фашисти закатували в Україні 5 мільйонів людей, більше 2,5 мільйонів вивезли на роботу у Німеччину. 285 мільярдів карбованців у довоєнних цінах – у таку суму оцінюють фахівці збитки, завдані Україні другою світовою війною.
Усі ці жахіття на власні очі бачили ветерани, яких з кожним роком все менше. Сьогодні вони разом з владою, духовенством та тернополянами, які знайшли вільну хвилину, традиційно прийшли на урочисте покладання квітів до Пагорбу Слави у Старому парку.
Михайло Гулий, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни І групи:
"На Полтавщині вродився, в Полтавських вдався.
Ще й 16 не минуло на чужину подався.
По чужині, по Вкраїні, в далекому краї
І не думав, що вернуся, неньку привітаю.
Я повернувся від голубого Дунаю
до тихоплинного Псла, що на Полтавщині.
І неньку рідненьку привітав,
всім близьким і рідним привіт передав".
Лариса Захарченко, Почесний ветеран України: "В місті Тернополі 51 тисяча ветеранів. Але тих, які воювали, залишились одиниці. От чоловік мій, Михайло Никифорович сказав, що був в партизанському загоні, від Полтавщини аж до Дунаю дійшов. Двічі поранений, контужений. Все зарз і руки борлять, і ноги болять. Старість.
– Чи цінує вас нині держава?
– Сказати, що не цінує, не можна. Але і сказати, що достатньо цінує – не можна".