Після народження Христа Марія та Йосип пішли до Єрусалиму виконати стародавній звичай. Адже на сороковий день після народження всіх хлопчиків приносили в єрусалимський храм для чину очищення та присвяти Богові. У той час у Єрусалимі жив старець Симеон, який мав Боже одкровення, що він не помре доти, поки не побачить Спасителя.
Здавна у повсякденному житті важливу роль відігравала стрітенська свічка, її ще називають “громовицею”. Зазвичай свічки запалювали і клали під образи під час грози аби уберегтись від грому. І до сьогодні люди вірять у силу стрітенської свічки.
– Я кожен рік використовую ще змалечку. Освячую, а потім, коли гроза, я вже переконалася що це чудо – хмари розходяться, грім перестає гриміти.
– Ну для того, щоб в хаті засвічувати, коли в хаті якісь негаразди, якісь болі. Коли хтось хворий, коли в хаті якийсь неспокій, якісь негаразди, якась, не дай бог, біда. Якщо не забуваю, а то буває таке, що і забуваю засвітити. Ну я взагалі люблю, як в хаті свічки світяться.
У молитвах на Стрітення Бога просять, аби, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так душі людей, просвічені Духом Святим, уникали гріхів.
На Стрітення, кажуть у народі, зустрічається зима з літом і між ними виникає суперечка: кому йти вперед, а кому назад вертатися. Ясна та тиха погода в цей день віщує добрий врожай поля та роїння бджіл. Вітер – погана ознака. Як правило, зима перемагає і кілька днів ще пануватимуть морози, але весна зі своїм приходом довго не забариться.
Стрітення, 15 лютого, свято 15 лютого, що означає стрітення, історя стрітення, традиції стрітення,
