Сьогодні в Україні відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановують пам’ять жертв геноциду кримських татар.
Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку і тривала до початку червня. Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони «Про кримських татар», в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. За татарськими джерелами – понад 400 тисяч депортували, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від кількох хвилин до пів години, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою.
Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну. Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік.
За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилася майже в 10 разів. За словами міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, щорічно 18 травня в Україні вшановують пам’ять понад 200 000 кримських татар, яких радянська влада примусово вивезла з Криму в 1944 році. Внаслідок насильницької депортації вони втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто — і життя.
