Україна у світі зайняла особливу нішу, тепер її знають чи не у всіх його куточках та говорять про неї. Зокрема, з перших шпальт американських газет події майдану не сходили більше місяця, розповідає український поет, письменник та есеїст, який живе у Нью-Йорку, Василь Махно. Він ненадовго прилетів в Україну, тут має тур із презентацією своєї нової книги “Ровер”. TV-4 письменник розповів своє бачення України в світі.
Україною у світі цікавитись почали більше – це беззаперечний факт, каже Василь Махно. Змінилось і її значення у свідомості Західного світу. Події майдану довший час не сходили із перших шпальт Нью-йорк Таймз. Вони переродили розуміння України і того, чому у цій частині Європи відбуваються зміни. Сам письменник у сучасній країні бачить багато позитиву. Проте ще досі у нас не викорінена радянщина, та й проблем, які накопичились за час незалежності, вистачає.
– Мусить відбутись, я не знаю, якийсь перелом. Один перелом – це був майдан, коли люди вийшли і це було масово, а другий перелом мусить бути якийсь внутрішній, в кожного. Тобто, нарешті зрозуміти, що Україна є європейською, що Україна може жити за цими стандартами, – розповідає письменник, поет, есеїст Василь Махно.
Україна європейська та із прекрасними людьми, переконаний письменник. Якби економічні проблеми відійшли на задній план, життя в країні би налагодилось.
– Я бачу дуже багато вагітних жінок. І я вважаю, що це є метафора спротиву української нації всім цим подіям, всім цим негараздам, які трапились у 2013-14 роках. І це настільки обнадійливе на мій погляд, настільки прекрасне, що я думаю, що все буде гаразд.
У Тернополі Василь Махно не був більше двох років. Місто, каже, змінюється у позитивну сторону, проте не все так добре, як хотілось би.
– Ніби все щось змінюється, будується. А з іншого боку – запущений парк, ніхто його не стриже, він заростає. Руйнується питомий ландшафт урбаністичний нового світу, там щось будують, а це ланшафт 20-30-х рр., його треба просто зберігати. І так далі. Поруч з тим, що тішить око, є таке, що замучує душу.
Та хоч Україною у світі цікавляться, наша література для них – незвідана. Аби вона стала відомою за кордоном – потрібно докласти зусиль тут.
– Це не може бути так швидко. Тому що щоби цікавитись літературою, треба щось перекласти, видати, воно має заняти якусь нішу і перекладній літературі, наприклад, в Америці, але це відповідний процес. Якщо цей процес.. Я думаю, що він вже почався, він вже почався давно. Можливо, тепер більше будуть звертати видавці і перекладачі увагу на те, щоби перекладати якихось українських авторів. Але я не думаю, що це так буде швидко.
