Об'єднати зусилля для добробуту особливих дітей. Чиновників, освітян, громадськість та меценатів Тернополя за одним столом зібрав Соціальний ТехноПоліс. Захід показав, благодійники готові дбати про потреби закладів для дітей-інвалідів, адже на запрошення відгукнулись всі, до кого звертались, кажуть у міській раді.
Вони знайшлися. По одну сторону столу керівники тернопільських навчальних закладів для дітей-інвалідів, по іншу – меценати. Звели сторони міські чиновники.
– В мене дуже тяжкі діти…. І зараз чогось так пішло, що не один діагноз і захворювання в дитини, а один діагноз тягне і два, і три, – говорить завідувач Тернопільського спеціалізованого дитсадка №8 Зинаїда Кравчук.
Всіх вихованців дитсадка Зінаїда Кравчук називає своїми, як і сам заклад. Бо живе ними. У ньому всього 19 вихованців, віком від 3 до 8 років. Це 2 групи дітей-інвалідів – з дитячим церебральним паралічем і з затримкою психічного розвитку. Збирати гроші на ремонт з батьків, які витрачають на лікування дітей величезні суми, пані Зіна, як мати, яка сама втратила дитину, не може, каже жінка. А проблем тільки додається. От і оббиває пороги благодійників.
– Я не можу, бо нема таких грошей в нас, придбати кушетку для масажу. В мене є дерев'яна, але вона не є зручна для масажу. Мені треба відремонтувати сходи, в мене дуже поганий вхід, асфальт. Діти з ДЦП ступають ножками, ми самі ті виямки цементом заліплюють. Мені би бруківку постелити, там невеличка територія садочок, – каже Зинаїджа Кравчук.
Кому ремонт, кому меблі чи комп'ютери. Їхніх вихованців називають дітьми з особливими потребами, хоча багато потреб не такі вже й особливі. Вони такі ж, як у всіх. Чиновники запевняють, викроюють з бюджету, скільки можуть, та цього не вистачає.
– На потреби таких закладів ми виділили певну суму грошей з бюджету. На заміну вікон, ремонт приміщень. Їхні батьки не мають можливості долучитись і здати. Міський голова пішов назустріч і торік ми виділяли кошти… В межах 200 тисяч гривень. Я вважаю, це немало, – пояснює начальник управління освіти Тернопільської міькради Ольга Похиляк.
Немало, але і недостатньо. От і залишається сподіватися на добрих людей, кажуть керівники закладів. Зустріч з меценатами пройшла недаремно. Підприємці, депутати, видавці та аптекарі зголосились допомогти, хто матеріалами і роботою, хто грошима, а хто ліками.
А такі є, кажуть керівники особливих закладів. Інколи люди навіть не називають себе. Хтось береться допомагати закладу постійно. За будь-яку допомогу дітям освітяни щиро вдячні.
