Пошук роботи — один із головних викликів для людей з інвалідністю та ветеранів після поранень. Аби ринок праці був доступним, держава компенсує підприємцям витрати на безбар’єрне облаштування робочих місць, а громади беруть на себе роль посередників між роботодавцями та шукачами. Як цей механізм працює на практиці, чому бізнес руйнує застарілі стереотипи та як ветеран після ампутації опанував нову професію у Збаражі — про це розкаже наша Олена Чепіль.
Інклюзивний ринок праці — це не про формальні квоти, а про реальні можливості працювати. У Збаразькій громаді цей підхід стає практичним: роботодавці адаптують робочі місця, місцева влада співпрацює зі зв’язком, а люди, які пройшли війну або інвалідність, знаходять себе в нових професіях.
Юрій Грушицький — ветеран. Сьогодні він працює менеджером зі збуту в енергетичній компанії. До — ці роки службі. Із 2016-го він добровільно приєднався до лав ЗСУ, а з початку повномасштабного вторгнення став водієм евакуаційного транспорту. Втрата крові, кома, ампутація ноги, опіки — відновлення після поранення протягом понад року. Та Юрій каже: якщо залишився живим — треба рухатися далі. Після реабілітації він отримав пропозицію від другого дитинства — ветерана, а ні підприємця Андрія Савчука — спробувати себе в новій сфері, енергетичній. Чоловік погодився.
Сьогодні Юрій Грушицький супроводжує клієнтів, які встановлюють сонячні панелі, акумулятори та акумулятори: консультує, допомагає з підбором обладнання та координує процес інсталяції. Зізнається, саме робота допомогла знову відчути себе потрібним. Компанія, де працює ветеран, спеціалізується на енергетичних рішеннях: від постачання електроенергії до будівництва сонячних і вітрових електростанцій. Тут свідомо створюють умови, щоб могли працювати люди з різним досвідом і станом здоров’я.
У загальному обсязі пропонують робочі місця так, щоб вони були доступними для людей із широкими потребами: робочі приміщення на першому поверсі, безбар’єрний доступ, відповідні меблі та техніка. Частину витрат на це планують компенсувати через державні програми. Та інклюзивне працевлаштування — це не лише про фізичну доступність. Для потреб працівникам можна рекомендувати індивідуальні умови: скорочений робочий день, результат або графік адаптованих обов’язків.
У Збаразькій громаді кажуть: попит на роботу серед ветеранів, людей з інвалідністю та маломобільних людей зростає. Водночас місцевий бізнес готовий відкрити вакансії та шукати працівників. безкоштовне працевлаштування, у громаді підтримує і тих, хто хоче почати власну справу. Один із ветеранів, які працювали в міській раді, за допомогою фахівців подався на грант і вже відкритий бізнес. Міська рада також працює над тим, щоб інклюзивні підходи застосовувалися і в комунальних установах.
У компанії, де працює ветеран Юрій Грушицький, кажуть: готові навчати людей з нуля, допомагати перекваліфікуватися та розвиватися в новій сфері. Зараз, зокрема, відкривають нові напрямки і шукають працівників як на виробничі, так і на офісні посади.
Додаткову підтримку надає і держава. З грудня 2023 року роботодавці можуть отримати компенсацію витрат на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Йдеться про меблі, техніку, спеціальне обладнання та інші необхідні засоби. Розмір компенсації становить до майже 130 тисяч гривень для людей з інвалідністю першої групи та до понад 80 тисяч — для другої. Скористатися програмою можуть підприємства, установи, громадські організації та фізичні особи-підприємці. За даними Тернопільського обласного центру зайнятості, в регіоні такою можливістю вже скористалися 65 роботодавців. Вони облаштували понад 70 робочих місць для людей з інвалідністю, серед них — і учасників бойових дій.