Сьогодні в Україні набуває чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс. Суд присяжних, домашній арешт як запобіжний захід, розширення судових повноважень, поява нового поняття "угода зі слідством", захисниками в суді будуть лише професійні адвокати, а Феміда не зможе повертати справи на додаткове розслідування – це окремі, одні з основних численних норм нового Кримінально-процесуального кодексу. Новий документ замінить старий, за яким Україна жила останні 50 років. Кодекс, пояснюють експерти, спрямований на захист прав людини, проте кардинально змінити життя українців новий документ не повинен.
Новий кримінально-процесуальний кодекс запроваджує нові принципи розслідування злочинів та притягнення до кримінальної відповідальності. Серед нововведень – запровадження як виду запобіжного заходу домашнього арешту. Зі слів тернопільського адвоката Петра Гроди, головне завдання такої новели – зменшити кількість підозрюваних у слідчих ізоляторах. Домашній арешт буде застосовуватись у тих випадках, коли застава є занадто м’яким запобіжним заходом, а тримання під вартою – занадто суворим. Відповідно до нового кодексу, відтепер лише суд вирішуватиме питання про накладання арешту на майно. Також у судах з'являться слідчі судді, які будуть стежити за дотриманням прав арештантів під час розслідування.
– Всі кримінальні справи, закінченні розслідуванням, які подані до суду, будуть розглядатись по старому кодексі, ніяких змін не буде, тобто ті справи, які вже знаходяться в судах, будуть по старому КПК, ті справи, які закінчені, але до суду не передані, будуть йти по новому КПК, – розповів голова адвокатського об'єднання "Тернопільська адвокатська контора №1" Петро Грода.
Відповідно до нового кримінально-процесуального кодексу, захисниками можуть бути тільки адвокати, зареєстровані в реєстрі. До сьогодні до списку захисників допускали родичів і близьких. Крім того, розслідування будуть починати без порушення кримінальної справи. Новий КПК повинен покласти край і тривалим розслідуванням справ. Кодекс чітко встановлює: термін слідства за злочинами невеликої та середньої тяжкості не повинен перевищувати шести місяців, для тяжких та особливо тяжких злочинів граничний строк – 12 місяців. Більше не буде «додаткового розслідування». До сьогодні склалася практика, якщо суд не може постановити обвинувальний вирок, відправляє справу на додаткове розслідування. Новий кодекс такої можливості не передбачає. Крім цього в Україні запрацює суд присяжних.
– Новий КПК передбачає суд присяжних, мова йде про те, що право гарантує Конституція, і це право відобразилось в КПК, це відповідно до заяви підсудного. Але виникати може і така ситуація, що підсудних може бути кілька, один хоче присяжних, а інші – ні. В такому випадку навіть за завою одного підсудного, буде склад суду присяжних, – каже Петро Грода.
Також новий кримінально-процесуальний кодекс передбачає можливість проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції. Щоправда, для цього потрібно владнати чимало технічних моментів.
– Це дуже великий позитив, адже, якщо свідку з іншого кінця країни, наприклад, дати свідчення в Тернополі, треба їхати з Харкова, щоб, наприклад, 15 хвилин бути допитаним. Це для людини складно і по часу і по видатках, а відповідно до нового кримінального закону через відео у відповідному порядку можна зробити це на місці і ми почуємо його тут в Тернополі в судовому засіданні, – пояснив Петро Грода.
Новим кодексом запровадили і нове поняття – угода зі слідством. Людина зможе визнати свою вину в обмін на більш м’яке покарання. Угоду затверджуватиме суд, попередньо перевіривши, чи обвинуваченому ніхто не погрожував. Нововведень чимало, кажуть фахівці, проте, щоб повноцінно запровадити таку реформу, необхідно щонайменше 5 років та, найголовніше, прийняти ще низку законів.
TV-4
