Сьогодні, 6 січня, християни відзначають Різдвяний Святвечір. Напередодні одного з найголовніших свят люди дотримуються суворого посту до появи першої зірки.
Також господині прибирають будинок і готують 12 пісних страв за кількістю апостолів, серед яких кутя, узвар, вареники з капустою і грибами, оселедець, риба, голубці, грибна юшка.
Святвечір проводять у колі сім’ї – у цей день не прийнято ходити в гості. Першим за стіл повинен сісти господар будинку. Трапезу прийнято починати із сочива, або куті, – каші з цілісних зерен пшениці, ячменю, рідше пшона або рису з додаванням меду, сухофруктів, горіхів, маку.
За традицією, глава сім’ї підкидав ложку куті до стелі. Вважалося, що якщо кілька зерняток прилипло – рік буде врожайним. На столі залишали тарілки для померлих родичів і для тих, кого зараз немає вдома, а також обов’язково запалювали свічку.
В українських сім’ях під ікони ставили дідуха з колосків, який символізував добробут і багатство.
Після святкової вечері сім’я вирушала до церкви.
Напередодні Різдва обов’язково колядували. Хлопці та дівчата ходили по домівках, прославляючи народження Христа, і отримували за це гроші й частування.
Вважалося, що чим більше колядників прийде до будинку, тим щасливішим буде рік.
Святвечір строго заборонялося ткати – це могло відлякати щастя. Пряжу заздалегідь змотували в тугі клубки, щоб вродили тугі головки капусти.
Вважалося, що з цього дня настають найсильніші морози за всю зиму, тому дерева в садах обв’язували соломою, щоб вони не замерзли.
Якщо на Святвечір було ясно, вірили, що в прийдешньому сезоні буде хороший урожай. При цьому заметіль також вважалася хорошим знаком і віщувала врожай меду. Якщо до цього дня чорніли стежки – буде врожай на гречку, а іній на деревах віщував урожай зернових.
Якщо в переддень Різдва починалася відлига – не вродять ні огірки, ні просо.
