Олексій Кайзер, голова обласної організації “Єврейська община”, коментує: “Хотілося, щоб це не сталося знову, бо найгірше, що може бути – це забути, те що ми всі однакові, от всі – немає різниці від національності та від кольору шкіри, ми всі є люди та діти Господа Бога”.
Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймаштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв. Сергій Вакштейн член Єврейської общини, розповідає, немає жодної єврейської сім’ї, яка б не зазнала горя під час Другої світової війни.
Пан Сергій каже: “В мене родичі із батьківської сторони, жили на Хмельниччині, то є і були члени родини, які загинули під час Голокосту і з сторони матері, були також жертви, які загинули під час цієї катастрофи”.
Перший розстріл євреїв у Тернополі відбувся на території сучасного корпусу медуніверситету. Потім наймасовіше знищення було на місці, де зараз знаходиться пам’ятник жертвам Голокосту, – тут знищили 35 тисяч євреїв. Як зазначив представник єврейської общини Тернопільщини в області, для цього функціонувало приблизно 13 гетто. Сергій Вакштейн каже, вдячний вдячний українцям, які, ризикуючи своїм життям, переховували від нацистів – єврейський народ.
По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
