Жителі Надрічного на Бережанщині змогли відновити старовинний дерев’яний храм XVІІІ століття, який вже 20 років стояв покинутий.
У 2021-2023 рр., незважаючи на ковід і війну, тривали ремонтні роботи. Ініціатором був отець парох Зеновій Бідула, який служить біля вівтаря у Надрічному вже майже чверть віку. Кошти збирали усім селом, хоча спочатку не всі бачили в цьому доцільність.
Церква св. Миколая вже більше 20 років була недіючою, адже в селі у 2000 р. було побудовано нову церкву. В подібних ситуаціях старі церкви часто занепадають, але у Надрічному цього не допустили. В старій церкві св. Миколая почали здійснювати заупокійні богослужіння. Своєчасно було виявлено, що стара покрівля в деяких місцях починає протікати і руйнуються дерев’яні конструкції. Тому виникла потреба захисту святині.
Рятівні заходи проводилися так, щоб зберегти автентичний вигляд сакральної споруди. Повністю замінено прогнилу бляху на банях і піддашші. В ідеалі мало б бути ґонтове покриття, але його встановлення є надто коштовним і селу не під силу.
Проведено заміну прогнилих дощок і пофарбовано фасад. Барабан головного купола, який був оббитий бляхою, тепер має нове дерев’яне покриття (виготовлене на Прикарпатті) і виглядає як давній зрубний. Разом з тим замінено новими старі хрестоподібні вікна.
Малі бані були в незадовільному стані, тому їх замінили, зберігаючи первісні форми.
На усіх банях збережені автентичні хрести. Виготовлено нові підпірні стовпці, на яких тримається піддашшя.
Важливо, що дерев’яні вікна не замінено металопластиковими, як це ми часто спостерігаємо в інших селах.
Вікна і двері пофарбовано жовтим кольором, який краще гармонує з фасадом, на відміну від попереднього, синього.
Також проведено рятівні заходи на дерев’яній дзвіниці. Підупалий фундамент укріплений залитим по периметру бетоном. На фасаді замінено дефектні дошки і все пофарбовано.
Цікаво, що іконостас у новій надрічнянській церкві св. свщм. Йосафата є копією іконостасу старої церкви. Так що традицію було збережено. Це теж приклад пошанівку старої церкви.
