Вони збираються майже щодня протягом року й плетуть водонепроникні маскувальні сітки для захисників. Волонтерська спільнота парафії Бориса і Гліба Великоберезовицької громади працює невтомно, адже кожна сітка — це шанс врятувати життя. Жінки-волонтерки розповіли нашій знімальній групі, що починали плетіння з підручних матеріалів, згодом процес вдосконалювався та пришвидшувався. За час своєї діяльності вони вже передали бійцям понад 420 маскувальних сіток.
Вже понад рік у Великій Березовиці працює волонтерська спільнота “Великоберезовицькі бджілки”, яка діє при церкві святих Бориса і Гліба. Тут місцеві жінки майже щодня збираються, щоб плести маскувальні сітки для українських військових. За цей час вони встигли виготовити та передати на фронт понад 420 одиниць.
Спершу волонтерки плели сітки з підручних матеріалів — це прості тканини, які знаходили та збирали серед небайдужих. З часом процес став організованішим: жінки навчилися плести швидше, а за благодійні внески почали закуповувати спеціальну водонепроникну тканину та основу для сіток.
На створення однієї сітки в середньому йде 3 години. До процесу здебільшого долучається близько 20 пенсіонерок. Серед них — 69-річна Надія Савченко. Жінка каже, що старається приходити сюди щодня ще з зими 2024 року.
Здебільшого сітки відправляють у підрозділи, де служать бійці з Великоберезовицької громади. Але якщо до них звертаються й інші військові, не відмовляють нікому. Найбільше волонтерок зігрівають відгуки від захисників. Вони часто надсилають фото та відео з фронту, дякуючи за допомогу. Деякі передають шеврони, гільзи або прапори. У церкві святих Бориса і Гліба у Великій Березовиці навіть створили спеціальний куточок, де зберігають ці символічні подарунки.
