У рамках проєкту “Історія давнього стібка” в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбувся майстер-клас за мотивами борщівської стародавньої вишивки. Саме в цьому музеї зберігається найбільша колекція борщівських сорочок. Відвідувачі мали змогу як оглянути зразки фондової збірки музею, так і ознайомитись із стародавніми техніками вишивки.
Борщівська вишивка – унікальна, вона має кілька технік, серед яких «верхоплут», «вузлики», «колодки». На сорочці створюється рельєфний візерунок, для якого використовувалася шерстяна нитка – «бовна». Її фарбували, звичайно, за допомогою натуральних барвників.
Під час цієї зустрічі докладно розглядали та аналізували сорочку, яку носили у селі Пищатинці Борщівського краю. Вишиванка потрапила до музею ще у 80 роках.
“Оздоблена найбільше вона, красу має саме рукава. Рукав поділений умовно, його орнамент на три відділи: це уставка, підуставка і розводи рукавів. Звичайно, сорочку прикрашали на пазусі – це був основний і додаткові смуги-погудки були збоку, а також інколи сорочку, зокрема і цю прикрашали на спині. Це вважалося для того, щоб власне цю сорочку не зурочили,” – розповіла Галина Завіша, завідувачка сектору зберігання відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
