Святослав зачитується пригодницькими творами і детективами. У руках – книжка, яку зараз читає. Хлопець за першої нагоди готовий знайти сторінку, на якій зупинився. Читати, зізнається, може у найрізноманітніших місцях.
“Ну, наприклад, коли звідкись іду, от в центрі люблю читати, у лікаря, або навіть коли їду на машині”, – розповідає Святослав.
Любов до читання Святославу прищепили батьки. Сім’я має велику бібліотеку у Харкові. На початку повномасштабної війни родина ледь виїхала із сумнозвісного району Північна Салтівка. І навіть в тих умовах у дорогу синові не забули взяти книжку.
“Одну книжечку таки взяли дитині. А вся бібліотека залишилась там”, – додає Катерина Посохова, матір Святослава.
У Тернополі, який вже став рідним, сім’я почала користуватись послугами місцевих бібліотек. Катерина розповідає: кожен похід до бібліотеки – був як приємна подія. Аж доки не вирішили стати відвідувачем Тернопільської обласної бібліотеки для дітей. Там, розповідає жінка, стикнулись із незрозумілим для себе ставленням працівників. Після того, як син обрав 2 книжки, за них сказали заплатити 600 грн – 300 грн за кожну книжку.
“Стоїть дитина моя. І кажуть: “От він може написати в книжках “Слава росії”. А ваші взагалі знаєте, скільки книг у нас потягли?” Які це наші? Ми ж всі, наче, українці. Усі рівні. Ні, він не може написати “Слава росії”. З чого б це він таке робив?”, – пригадує мама Святослава.
Катерина розповідає: вбачає у діях працівників бібліотеки дискримінацію за місцем народження. Жінка переконана, що відсоток непорядних людей у будь-якому місці однаковий. Це не залежить від того, де людина народилась.
“Діти ідуть потоком, здають, беруть книжки. Ні до кого жодних питань. Ви тимчасові, ви проїздом. Це нам вирішувати. Ми не проїздом, ми не тимчасові. Ми обрали жити тут. І ми хочемо такого ж ставлення, як і до всіх”, – додає Катерина.
Своєю чергою, у Тернопільській обласній бібліотеці для дітей відкидають дискримінацію читачів з інших регіонів України. У книгозбірні обслуговують, надають інформаційну, соціальну, психологічну допомогу маленьким читачам, неодноразово проводили для них свята і зустрічі. Усе це висвітлено на сайті та офіційних сторінках бібліотеки у соціальних мережах.
Щодо грошей, пояснює директорка, жодного вимагання не було, а була спроба лише пояснити правила користування послугами бібліотеки. Платять, каже Надія Новіцька, усі відвідувачі уже протягом кількох років. У такий спосіб, наголошує, бібліотека страхує свій книжковий фонд.
“Застосування грошової застави за надання права користування фондами бібліотек усім, без виключення категоріям користувачів, які роблять запит на особливо цінні документи та документи, представлені в обмеженій кількості”, цитує закон Надія Новіцька.
У бібліотеці розповідають: цінні книги визначає спеціальна комісія при бібліотеці. Є книги особливо цінні. Їх можна перечитувати лише у бібліотеці. А є ті, які дають під заставу. Як тільки відвідувачі повертають книжку – гроші їм віддають.
“600 гривень ми навіть ні в кого не брали ніколи. Така сума у нас ніде не фігурувала. Ми беремо ці кошти і потім в повному обсязі повертаємо назад. Це є 50 грн, 100 грн, 200 грн”, – зазначила Надія Новіцька.
Окрім цього, директорка бібліотеки додає, у спілкуванні із сім’єю Посохових таки припустились недоречних висловлювань. Коли привели приклад дітей-ВПО, що зіпсували майно бібліотеки.
“Можливо нам не треба було цей приклад приводити. Але це, розумієте, вже були емоції. Це вже годинна розмова йшла. І можливо, моя заступник хотіла тим показати, що такі факти у нас є. Вони цей факт перекрутили і подали в такому вигляді”, – розповіла директорка бібліотеки.
У будь-якому випадку, усі винесли урок із цієї ситуації. Надія Новіцька каже, що з колективом проведуть збори, щоб розібрати цей випадок, обговорять, як можна було уникнути непорозуміння з батьками. На сайті бібліотеки розмістять інструкцію щодо застави за книжки. Їх у закладі маркуватимуть для кращої обізнаності відвідувачів.
А після публікації Катерини у Фейсбук – їй почали писати люди із бажанням підтримати сина та подарувати книжки. У подальшому жінка хоче їх віддавати до інших бібліотек.
