Російські військові кілька разів штурмували і, зрештою, захопили останній на озері Донузлав український корабель. Сталось це напередодні ввечері. Екіпаж морського тральщика "Черкаси" до останнього боровся за судно, проте екіпаж все ж був змушений зійти із пошкодженого корабля на берег. При цьому військові домовились: прапор України майорітиме над судном, доки на ньому залишається хоча б один український моряк. Весь цей час за хлопців молились рідні. Командир корабля Юрій Федаш – родом з Великих Бірок поблизу Тернополя. З сім'єю 33-річного капітана спілкувались журналісти TV-4.
З рідних Великих Бірок Юрій Федаш поїхав наступного дня після шкільного випускного. Бо твердо вирішив: буде моряком. І почалось: військово-морський інститут імені Нахімова у Севастополі, далі служба на кораблі "Кіровоград". На ньому Юрій пройшов усі щаблі військово-морської служби, розповідає його мама, на "Черкаси" потрапив старшим помічником командира. Вже більше як півтора року кораблем командує він сам. Море – його стихія, каже Галина Федиш, проте останні події в Криму вибили землю і з-під ніг рідних моряка. Два тижні тому він відправив з Криму до батьків на Тернопільщину дружину та піврічного сина. Сам разом з екіпажем до останнього відстоював єдиний на озері Донузлав, не захоплений російськими військовими корабель.
– Він в нас такий, що "Мамо, в мене все добре!". Скільки б я йому не дзвонила, "Мамо, в мене все добре!". І якщо я раз заплакала, він сказав, що я не маю права падати духом, тому що в них на кораблі так не заведено, – розповідає мама командира корабля «Черкаси» Юрія Федаша Галина Федаш.
Як заведено на кораблі "Черкаси", весь цей час його екіпаж демонстрував усьому світові. Після кількох днів оборони, ввечері 25 березня, російські військові на кораблях і гелікоптерах таки штурмували і захопили судно.
– Він тримався до кінця. Він якби не поламався, то точно ще б не дав їм жити. Його мотор почало заливати маслом, а потім ще й укинули якусь гранату і він втратив управління кораблем, – каже мама командира.
Втратив корабель, та не втратив гідності, кажуть рідні Юрія Федаша. Йому вдалося домовитись, щоб український прапор залишався майоріти над кораблем до того, поки з нього не зійшов останній член екіпажу. Жоден моряк з його команди українській присязі не зрадив. Патріотизмом і твердою позицією Юрій додавав впевненості не лише команді, а й рідним. Без спілкування з сином хвилювання зашкалювало, зізнається пані Галина. Проте зараз, каже, пишається ним.
– Зараз він відпочиває від тої ситуації, набирається сил. І ми його, звичайно, чекаємо тут, в Бірках. Ми його будемо чекати зі всіма почестями, – запевнив двоюрідний брат командира корабля «Черкаси» Юрія Федаша Іван Галичак.
